Досить рідко можна зустріти «лояльні» умови для учасників: віковий ценз — від 16 до 40 років, безмежний діапазон номінацій — дуети, тріо, квартети, малі (до 8-ми осіб) та хорові (до 16-ти учасників) ансамблі. До речі, і призовий фонд — так званого економ-класу: як і минулого року, за нагороди лауреатам слугували забезпечені Представництвом «Россотрудничества» та Посольством РФ в Україні сертифікати на навчання у провідних музичних вишах Росії, а також дипломи всім учасникам змагання, зокрема й концертмейстерів. Окрім того, переможцям обіцяно гастрольні турне й концертні виступи на престижних майданчиках столиці наступного року. Та це саме той випадок, коли, насамперед, престиж конкурсу — то імените журі на чолі з усесвітньо відомим композитором Євгеном Станковичем, в «ансамблі» з яким співпрацювали заслужений діяч мистецтв Росії Михаїл Агін, заслужений артист Білорусі, професор Віктор Скоробогатов, народна артистка Світлана Добронравова та інші відомі музичні діячі.
Отримати високу оцінку власних талантів від достойних суддів — це встановити для себе певну планку виконавської майстерності, важливу для подальшого творчого зростання.
Організаторами конкурсу виступили Національний музичний комітет Міжнародної музичної ради ЮНЕСКО, Представництво «Россотрудничества», Благодійний фонд «Віват Арт» за підтримки Міністерства культури України та Головного управління культури КМДА.
Оргкомітет дуже вдало обрав свою тематичну «нішу» для означення концепції цього заходу. Постать видатного українського (за науковою розвідкою — відомого музикознавця В. Іванова, родина митця походить із Лемківщини, а сам він народився у Глухові — цій справжній, як сказали б у минулі часи, «кузні музичних талантів») композитора Дмитра Бортнянського, 260-річчя від дня народження якого відзначається цього року, однаковою мірою є притягальною для всього культурного світу. Перу видатного майстра, який більшу частину свого життя творив у Росії, належать визначні музичні твори — опери, кантати, хорові духовні концерти, клавірні сонати, інструментальні ансамблі, романси. У його музиці щільно переплелися традиції українського хорового виконавства, західноєвропейського барочного мистецтва (навчався в Італії), класицизму й романтизму.
— Основна мета конкурсу — відродити мистецтво вокально-хорової творчості Д. Бортнянського, адже не в усіх консерваторіях є відділення вокальних ансамблів, оскільки це складний напрямок, — підкреслила голова оргкомітету Світлана СУХОМЛИНОВА. — Сподіваємося, завдяки нашому конкурсу ця традиція відродиться.
А директор конкурсу Володимир Соболєв наголосив: окрім творів академічного та народного жанрів, під час виступів конкурсантів прозвучали дуети й тріо з оперет і мюзиклів, «відсунутих у тінь сучасною поп-музикою». Важко не погодитися з думкою керівника Представництва «Россотрудничества» Костянтина Воробйова, що цей конкурс «покликаний сприяти духовній самореалізації молодих виконавців».
Участь близько 20 ансамблів із України, Росії, Білорусі й Китаю, у складі яких студенти музичних вишів Києва, Львова, Одеси, Дніпропетровська, Луганська, Запоріжжя, Тернополя, Чернігова, Кіровограда, Мінська, Москви створили дещо строкату, проте яскраву панораму зарядженої потужною енергетикою творчої молоді, яка продемонструвала серйозний професійний рівень виконання класичної академічної та народної вокальної музики.
Гран-прі виборов Академічний камерний хор ім. Д. Бортнянського з Чернігова. Цей колектив став достойною емблемою і конкурсу, і заключного концерту переможців, що відбувся у Національній філармонії. Еталонний виступ хору, керованого головним диригентом Іваном Богдановим, продемонстрував монолітне звучання, вражаючу синхронність, збалансованість голосів, своїм непересічним співом — вияскравив благородство й урочисту святковість музики Дмитра Бортнянського. І, мабуть, це було найкращим вшануванням композитора, ім’ям якого названо цей конкурс.
Запальним виконанням популярної грузинської пісні «Суліко» в оригінальній обробці Рубена Толмачова вразив присутніх виступ лауреатів Першої премії — чоловічого ансамблю СonCord (Київ). Квартет «Акорд» Тернопільської філармонії — володар Першої премії — полонив надзвичайно насиченим звучанням чоловічих голосів, співаючи українську народну пісню «Ой, чий то кінь стоїть» в обробці керівника колективу Євгена Гунька.
Майстерністю виконання запам’ятався публіці виступ київського ансамблю «Мереживо»(пісня «Ой, на горі сніг біленький»). Фольклорну лінію підхопив ансамбль «Многая лєта» Київського національного університету культури і мистецтв (Перша премія, керівник Ганна Коропніченко), укотре засвідчуючи безмежну привабливість традицій аутентичного гуртового співу. Це був майже Хор ім. Г. Верьовки в мініатюрі. Цікаво, що навіть така, дещо «заїжджена» пісня як «Ой, Марічко, чичері» в оригінальній обробці І. Жука, із «пряними» гармонічними знахідками, буквально «на ура» була підхоплена залом, зачарованим виступом чоловічого вокального ансамблю La Vivo зі Львова.
Безпрограшний успіх випав і на долю дуета з Києва у складі Вадима Мітряєва та Галини Ходаківської, що озвучили знаменитий «дует котів» Дж. Россіні («Duetto buffo di due Catti») і виявили неабияку пластичність й винахідливість у мізансценічному оформленні виступу.
Гадаємо, цьогорічний Конкурс імені Д. Бортнянського цілком відповідав покладеній на нього місії, на чому акцентувала увагу президент Благодійного фонду «Віват Арт» Світлана Сухомлинова: «Конкурс є засобом просвітницького та виховного впливу на формування інтелекту та свідомості людини».
