Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Iз берегів прекрасного Дунаю

Нова програма струнного квартету Post Scriptum знайомить слухачів із Віденською школою від Гайдна до Шенберга
19 листопада, 2009 - 00:00
POST SCRIPTUM ПРЕДСТАВИВ СЛУХАЧАМ ТРИ СТРУННІХ КВАРТЕТИ ВІДЕНСЬКИХ КЛАСИКІВ

Яке місто знамените тим, що його мешканці розкуповували ноти нових творів, як свіжі газети, бо вміли читати музику з аркуша? У якому місті хор хлопчиків існує понад 400 років? Над яким містом сяє сузір’я імен — Моцарт, Гайдн, Шуберт, Бетховен, Брамс, Малер, Брукнер, Шенберг, Веберн, Берг?

Звичайно, це Відень, столиця європейської музики. І недивно, що в такому місті, яке іскриться музикою, виникли дві композиторські школи, обидві — гідні найпильнішої уваги. Першу називають Віденська класична школа, час її розквіту — межа XVIII—XIX сторіч. Віденська класика — це гармонія, ясність і чистота емоційних пейзажів, подібна до співу Дунайських хвиль, одним словом, краса музики в її найвищому втіленні.

Цікаво висловився один із шанувальників Бетховена, граф Фердинанд фон Вальдштайн, у листі до свого кумира: «Завдяки Вашій невпинній старанності, ви отримаєте дух Моцарта з рук Гайдна». Так і сталося, причому кожен майстер залишився в своїй творчості чудово-неповторним.

А ще в незвичайному місті Відні мало не на кожній вулиці є маленький музей, присвячений великому композиторові. Ось будинок, де Гайдн написав ораторію «Створення світу». Ось «Будинок Фігаро», де Моцарт провів найщасливіші дні життя. Збереглися декілька будівель, у яких жив Бетховен, а також будинки, де народився й помер Шуберт.

Так, перша Віденська школа й сьогодні нескінченно дорога для Відня та всього світу. Але так само значним і хвилюючим виявилося явище загадкового та блискучого Арнольда Шенберга (1874—1951 рр.). Руйнівник спокою, Шенберг створив і очолив композиторську школу, відому за назвою Нова Віденська школа. Можливо, її, як і все минуле сторіччя, також час зарахувати до класики, але «простому» слухачеві нелегко вперше пробиратися експресивними музичними стежками, які проклав родоначальник атональної музики і 12-тонової системи композиції, відомої також як «додекафонія» чи «серійна техніка». Примітно, що Шенберг зі своїми учнями Бергом і Веберном декларували зв’язок із традиціями віденської класичної школи — звідси й назва. А принципи Нової Віденської школи справили великий вплив на музичне мистецтво ХХ століття.

Саме про такі яскраві сторінки історії музики розповідають концерти нового філармонічного циклу «Музична культура Європи», в яких завжди бере участь струнний квартет Post Scriptum в складі: Соня Сульдіна (І скрипка), Віктор Іванов (П скрипка), Орест Криса (альт), Дмитро Глущенко (віолончель). Надзвичайно насиченим виявився вечір «Віденська школа від Гайдна до Шенберга», який відбувся нещодавно в Республіканському будинку актора. До речі, саме в період розквіту першої Віденської школи склалися класичні типи камерних ансамблів, у тому числі — струнний квартет.

Отже, Post Scriptum представив слухачам три струнніх квартети віденських класиків — Йозефа Гайдна, Людвіга ван Бетховена, Франца Шуберта. Талант і чуйність музикантів дозволили їм донести до зали геніальну висоту музики, тобто виконання було бездоганним. А в фіналі прозвучав Другий струнний квартет Арнольда Шенберга, який називають найбільш революційним із його ранніх творів. У третій і четвертій частинах композитор додав голос — сопрано, поклавши на музику вірші австрійського поета Стефана Георге (1868—1933 рр.). Дивовижним сенсом наповнюється твір, коли поет прохає про позбавлення від глибокого смутку й наполягає: «Візьми в мене любов, дай мені щастя!». Неймовірна тиша, супутня виконанню, слугувала переконливим доказом того, наскільки сучасна й запитана музика Шенберга. У єдиному пориві з музикантами виконувала партію сопрано лауреат міжнародних конкурсів Тамара Ходакова — відома оперна співачка, солістка Київського муніципального театру опери та балету. Її прекрасний голос буквально підкорив залу, а музиканти вели свої партії — кожен на натхненному злеті.

Охоронцями краси, яка рятує світ, у якому нам із вами випало жити, назвав музикантів автор циклу «Музична культура Європи» Юрій Сульдін. І не погодитися з ним — неможливо.

30 листопада в Національній філармонії України відбудеться четвертй концерт циклу «Музична культура Європи», присвячений Валентину Сильвестрову. У концерті беруть участь Соня Сульдіна (скрипка), Олег Безбородько (фортепіано), Інна Галатенко (сопрано), Дмитро Таванець (фортепіано) і струнний квартет Post Scriptum.

Ольга САВИЦЬКА
Газета: 
Рубрика: