Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Кабаєва — найсильніша в Європі

Українки, росіянки та білоруски незабаром змагатимуться знову. Вже на Олімпіаді
8 червня, 2004 - 00:00

XX чемпіонат Європи з художньої гімнастики, що завершився у неділю, і який, як відомо, проходив у київському Палаці спорту, запам’ятався не лише в спортивному плані, але й низкою скандалів. Перший вибухнув ще напаредодні змагань, коли одна з російських суддів розказала російським ЗМІ про телефонні загрози, що ніби мали місце, суть яких була буквально така: «Якщо Безсонова не стане чемпіонкою, то тобі не жити». Відверто кажучи, ледве віриться в це. Швидше, можна говорити про «маленькі жіночі хитрощі» з боку росіян, адже не секрет, що між двома головними «художниця» України й Росії Іриною Дерюгіною та Іриною Вінер вже давно існує якщо і не ворожнеча, то вельми вимушений нейтралітет — точно. Таким чином скомпрометувати перший чемпіонат Європи на території СНД, звичайно, не вдалося, але абсолютно несподівано саме ця тема, а не власне спортивні результати, стала ключовою для представників делегацій і ЗМІ. До речі, незважаючи на те, що, за словами російських гімнасток, представників спецслужб ніхто до них не приставляв, дужі парубки в костюмах, (або, за версією Ірини Вінер, «помічники»), раз у раз маячили за спинами росіянок. Проте інциденти на цьому не закінчилися. Стало відомо, що в масовій бійці фанатів російської та української команд, у якій брало участь близько 100 чоловік, перепало на горіхи не зовсім тверезим москвичам і пітерцям, які представляли переважно футбольні фан-клуби. Напевно, немає потреби говорити, що і з українського боку билися аж ніяк не шанувальники (якщо взагалі доречне це слово) грації й краси. Щоправда, серйозно ніхто не постраждав. Потерпілі відбулися синцями і розбитими носами. Тут доречно ще раз згадати неоднозначну фігуру Ірини Вінер, яка закликала своїх співвітчизників гідно протистояти українським елементам, які ніби зривали виступ росіянок свистом і криком. Між іншим, нічого подібного не було. Переповнений Палац спорту, де все-таки превалювала здебільшого жіноча аудиторія, привітав однаково тепло всіх учасниць. І Аліну Кабаєву, до речі, особливо. Адже для багатьох вона є абсолютним і незаперечним кумиром. Аліна своїх шанувальників не підвела, без великих особливих зусиль виборовши «золото» в парі з Іриною Чащиною в групових вправах (в сумі 208,400 проти українських 200,550) і доклавши трохи більше зусиль в абсолютній першості. Про упередженість тут говорити не варто. Аліна в черговий раз — п’ятий поспіль — наочно продемонструвала, що є найсильнішою «художницею» Європи. Ганна Безсонова як не старалася, посіла лише друге місце. Результат чемпіонки — 106,625, Безсонової — 104,425. Третє місце посіла ще одна росіянка — Ірина Чащина (101,775), яка не допустила на п’єдестал українку Наталю Годунко.

Варто відзначити абсолютну гегемонію на чемпіонаті Європи представниць провідних художніх шкіл. Українки, росіянки та білоруски, що посіли третє місце в командних вправах (189,75), і близько нікого не підпустили до п’єдесталу пошани. Іспанія, Греція... прогрес цих команд звичайно ж наявний, але серйозно ставитися до них як до конкурентів поки зарано. Розчарувала традиційно сильна болгарська команда.

Кабаєва після виступів охоче ділилася своїми враженнями: в Київ їхала не за медалями, а щоб зайвий раз себе перевірити перед Олімпіадою. Причиною відносної невдачі українок Ірина Дерюгіна назвала хвилювання. Адже рідні стіни з одного боку, звичайно, допомагають, але з іншого — досить відчутно тиснуть психологічно. Але трагедії з програшу Безсонової ніхто не робить. І це правильно. Нема чого нервувати дівчину напередодні головних стартів її життя.

Юрій ЗЕЛІНСЬКИЙ. Фото РЕЙТЕР
Газета: 
Рубрика: