В експозиції, що її представлено в арт-галереї «Велес», — керамічні та живописні рукотвори Майстра. Зеновій Флінта (1935 — 1988) народився в селі Токи, що в Підволочиському районі на Тернопільщині. Мистецький фах опановував у Львові — в Художньому училищі ім. Івана Труша й Інституті прикладного та декоративного мистецтва (кафедра художньої кераміки). Під час навчання багато експериментував із формою, об’ємом, площиною, прагнучи застосувати в кераміці графічні та живописні прийоми, а в живописі та малюнку — скульптурні. А серед педагогів майбутнього заслуженого художника України були такі непересічні особистості, як Роман Сельський та Карло Звіринський, які вчили Флінту основ живопису.
Згодом Зеновій Флінта понад 10 років викладав в альма-матер на кафедрі художньої кераміки. Водночас брав активну участь у виставках — як в Україні, так і за кордоном.
«Масив формальних студій Зеновія Флінти є одночасно не тільки «щоденником» експериментів самого художника, а й власне «щоденником» часу творчого нонконформізму 1960-х з його пошуками способів протистояння тотальній літературності соцреалізму через естетику модернізму, — зазначено в анотації до виставки. — Прагнення виробити «чисту мову» живописної та пластичної форми поєднує художника з мистецькими пошуками тогочасного європейського мистецтва, підтверджуючи тезу, що вільний розвиток ідей програмують не політичні доктрини, а час».
Організатори ретропоказу «Сліди часу» у «Велесі» зазначають, що від середини1970-х Зеновій Флінта став одним із лідерів мистецького процесу у Львові. А ще його вважали невтомним експериментатором і послідовним нонконформістом, що, як і його друзі Олег Мінько, Любомир Медвідь та Іван Марчук, мав великий вплив на формування світоглядних позицій наступних поколінь мистців.
Організувала теперішню експозицію у «Велесі» донька Майстра — Ірина ДАНИЛІВ-ФЛІНТА (також, до слова, мисткиня — майстриня художнього текстилю, заслужений художник України), надавши для демонстрування доробки батька 1960—1980 років. «На виставці ми показали цілу групу декоративних масок — це є прихований вертеп. Це ми вже згодом, коли можна було, їх поназивали «Чортик», «Жид», «Коза». Самі знаєте, як то було: ніхто не міг ці речі називати своїми іменами», — говорить Ірина Данилів-Флінта. І додає, що всі предмети в показі — з родинної збірки, і декотрі з них експонувалися понад 50 років тому, а декотрі не виставлялися взагалі.
Поміркувати в арт-просторі «Велес» над творами Зеновія Флінти встигнуть всі охочі — експозиція «Слідами часу» буде розгорнута на вул. Фредра, 4а до 9 травня.
