Біля підніжжя прямовисних базальтових скель Французької Рів’єри на середземноморському узбережжі причаїлося маленьке князівство Монако. Яскраве південне сонце, бірюзові хвилі, які мирно похитують на своїх спинах білі фешенебельні яхти, вузькі вулички, палаци-готелі, казино, ресторани і театри — все підкреслює красу перлини Лазурного берега, створеної природою і дбайливо огранованої руками людей. Місцеві жителі не вважають Монте-Карло особливим містом, іноді навіть називають його рибальським селом. І правда, у звичайний день, особливо зимовий, це тихе, небагатолюдне містечко. Але в останні дні травня, під час свята Вознесіння, спокійні вулиці Монако перетворюються на унікальний автодром, привертаючи до карликового князівства увагу понад 100 000 глядачів зі всього світу. Тут збираються не тільки фанати великих гонок, але й безліч зірок шоу-бізнесу, кіно і спорту. Кого тут тільки не побачиш під час гоночного уїк-енду: Наомі Кемпбел, Вел Кілмер, Майкл Дуглас, Борис Бейккер — звичайні гості команд Формули-1.
Болільники обожнюють цю гонку, адже на жодному іншому гран-прі вони не можуть перебувати так близько до траси: всього кілька метрів відділяє людей від болідів, які мчать по трасі. Гонщики, навпаки, не люблять гонку в Монако. Дуже вузькі вулиці, відсутність зон безпеки, металеві рейки прямо по краях траси і ненависний тунель, в якому рев двигунів стає просто страхітливим, і при виїзді з якого гонщик на мить сліпне від яскравого сонця. Айртон Сенна зізнався колись, що жахливіших звуків він ніколи не чув, а легендарний Нельсон Піке порівнював гонку по вулицях Монте-Карло з польотом на вертольоті по власній кімнаті. Та оскільки гран-прі Монако вважається найпрестижнішим і найскладнішим етапом чемпіонату, то й перемога тут найвагоміша і найбажаніша. Гонщик, який хоч раз переміг на вулицях князівства, відразу ж переходить в розряд геніальних, великих пілотів. Рекорд траси по кількості перемог належить Айртону Сенне, він шість разів піднімався на першу сходинку імпровізованого подіуму (в Монако немає звичного для Формули-1 подіуму і нагородження переможців проходить на сходинках, які ведуть до королівської трибуни). Міхаель Шумахер («Феррарі») перемагав тут п’ять разів і прагнув порівнятися з Сенною. Але траса в Монако так просто не підкоряється навіть живим легендам. У минулі вихідні німець показав у кваліфікаційних заїздах лише п’ятий час. Була б гонка на якійсь іншій трасі, можливо, Міхаель і зміг би відіграти в гонці чотири позиції і приїхати до фінішу першим, але в Монте-Карло це практично неможливо через вузьке полотно траси і відсутність місць для обгонів. Пілот «Феррарі» фінішував третім, набравши в загальному заліку 44 очки. Кімі Райкконен («МакЛарен») стартував, як і фінішував, другим і тепер випереджає німецького гонщика на 4 очки, залишаючись, таким чином, лідером чемпіонату. Тріумфальну перемогу отримав Хуан-Пабло Монтойа («Вільямс БМВ»). Для колумбійського пілота ця перемога тріумфальна подвійно: йому довго не щастило: то підводила техніка, то південний темперамент самого гонщика. Після смуги невдач піднятися на вищу сходинку в Монако — непорівнянне задоволення. До того ж його команда боролася за цю перемогу довгих двадцять років. За підсумками гонки в загальному заліку Монтойа займає п’яту позицію, поступаючись лідеру 23 очки.
Уже через день карликове князівство знову опустіє і перетвориться на тиху гавань для туристів та місцевих жителів. Гран-прі Монако завершено. Чи зможемо ми через рік насолодитися гонкою вулицями казкового міста на Лазурному узбережжі? Вже давно говорять про виключення цієї траси з графіка чемпіонату. Її конфігурація вже не відповідає сучасним технічним вимогам, вона стала дуже небезпечною для їзди. Розмови розмовами, але FIA поки не може наважитися анулювати візитну картку Формули-1.
