Замінити хімію рослинним крохмалем пропонує учениця Малої академії наук Марина Гришина. З біополімерів кіровоградська школярка розробила макет нової екологічної тари — одноразового біопосуду та упаковки. Як розповіла винахідниця в інтерв’ю проекту «Інтелект.UA» (www.intellect-ua.info), біологічну сировину для виробництва посуду можна отримувати зі звичайного картопляного лушпиння.
Посуд з рослинного крохмалю не виділяє шкідливих речовин. На відміну від поліпропілену та полістиролу, він краще тримає форму та не скручується при стисканні. Отже, підходить для пакування сухих та заморожених продуктів. Технологія виробництва крохмальної тари не складна. «Крохмаль обробляють бактеріями, які розкладають його полімерну формулу на мономери молочної кислоти. Вони є досить щільними. Згодом утворюється в’язка речовина, якій можна надати будь-яку форму», — пояснила учениця МАН. До речі, продукти в новій біоупаковці значно довше зберігатимуть свої первинні властивості. Крім того, покупці зможуть зорієнтуватися у виборі якісних харчів. Якщо продукт зіпсований, біотара деформуватиметься.
На відміну від, приміром, Європи, Україна й досі масово користується одноразовим посудом із хімічних полімерів, які шкодять здоров’ю людей. Найнебезпечнішим, за словами експертів, є посуд із полістиролу (зазвичай білі тарілки та склянки, що тріщать при стисканні. — Ред.), якщо він використовується для вживання гарячої їжі, алкогольних напоїв або для розігріву харчів у мікрохвильових печах.
Марина Гришина запевняє, що саме крохмаль за своєю молекулярною будовою найбільш схожий на штучні полімери. Альтернатива хімічній сировині вирішить ще одну катастрофічну для екології проблему — утилізацію пластикового сміття. Якщо хімічна тара розкладається в природі понад тисячу років, то одноразовий посуд із рослинного крохмалю розчиниться упродовж кількох тижнів, каже винахідниця.
«Найбільшою перевагою біопосуду та упаковки є те, що вони виготовляються з речовин, які є відновлювальними. Крім того, рослинний крохмаль — найдешевша сировина для виробництва біополімерів. У світовій практиці біополімери вже давно застосовують. Лише Японія щороку виробляє їх понад 200 тисяч тонн», — відзначила Марина.
Науковий керівник юної винахідниці Світлана Піскова переконана, що Україні має вистачити сировини для виготовлення одноразового крохмального посуду. «Обсяги чіпсів та іншої картопляної продукції, яка раніше імпортувалася, поступово скорочуються. В Україні з’являються власні переробники картоплі, у яких є проблема — утилізація відходів, серед яких і картопляне лушпиння. Тож сировинна база в нас є й нею можна скористатися», — вважає Піскова.
Нині Марина Гришина працює над удосконаленням крохмальної тари. Юна винахідниця планує зробити її універсальнішою та менш вразливою до високих температур.
