Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Квартет Оксан-Ксенiй

21 лютого, 2001 - 00:00

У галереї «Триптих» відкрилася традиційна (цього разу вже шоста) виставка «День Ксенії», в якій (так само традиційно) беруть участь тільки художниці на ім’я Ксенія чи Оксана. Цього року експозицію склали роботи Ксенії Ходаківської, Оксани Бербеки-Стратійчук, Оксани Миловзорової та Оксани Кирпенко. Кількість учасниць викликала до життя підзаголовок нинішньої виставки — «Квартет», а вже він призвів до появи епіграфа — загальновідомого «Проказница мартышка, осел, козел и косолапый мишка затеяли сыграть квартет». Проте згадувати про сумний і повчальний кінець цієї історії навряд чи доречно, бо до нинішнього «Квартету» він, ясна річ, анітрохи не стосується. Не слід також розподіляти ролі — особливо з’ясовувати, хто саме з Оксан-Ксеній приховується під псевдонімом «козел» (позаяк за це звичайно доводиться відповідати).

Офортам Ксенії Ходаківської властиве майже філігранно витончене опрацювання найдрібніших деталей, а також загадковість і несподіваність сюжетів (і назв), водночас іронічних і сумних («Як ся маєш, маленький койоте?», «Присвячення кумиру», «Тривіальний натюрморт на тлі ночі»).

Оксана Бербека-Стратійчук продовжує «гру в натюрморти», заселяючи їх псевдоголландську пишноту маленькими папугами («Жовтий попугайчик»), сумними сиренами («Ревнощі») або загадковими, немов сфінкси, мавпами («Близнюки»). Але, окрім цих досить мирних створінь, тут мешкають також персонажі куди більш агресивні («Рік змії»), що вносять в іронічні едеми Оксани Бербеки- Стратійчук відтінок якоїсь напруженості і неспокою.

Новий графічний цикл Оксани Миловзорової — своєрідна урбаністично-флористська фантазія, варіації на тему «Квіти в місті», точніше навіть — «Квіти на балконі». Дві відповідні підтеми: місто — стіна — камінь і рослина-квітка — переплітаються в простому і вишуканому композиційному орнаменті.

Оксана Кирпенко демонструє обманки, яким вона віддає явну перевагу останнім часом. Мотивом для такого «художнього обману» може стати все, що завгодно — камін, посудна шафа, навіть ціла кімната (не тільки з меблями, але і з собакою); все це, як мовиться в одній старій казці, тільки намальоване на шматку старого полотна. Ходять чутки, що обманки Оксани Кирпенко дуже популярні серед деяких цінителів прекрасного, в колі яких прийняті всілякі розіграші. Крім того, художниця пропонує свій варіант гри в натюрморт («Конфіденційна розмова», «Тимчасове непорозуміння»).

Оксана ЛАМОНОВА
Газета: 
Рубрика: