«Паперові» газети й інші друковані ЗМІ починають втрачати свої позиції, поступаючись електронним виданням в інтернеті, — таку думку висловив минулого тижня на щорічній конференції Асоціації головних редакторів газет США у Вашингтоні медіа-магнат і мультимільйонер Руперт Мердок. Повідомивши про стрімкий розвиток інтернет-ЗМІ, Мердок визнав, що «традиційні» друковані видання в США не врахували цей фактор. «Ми реагували надто повільно», — сказав медіамагнат, відзначивши, що, за даними опитувань громадської думки, майже 50% молодої читацької аудиторії використовує для отримання щоденних новин інтернет-видання. Вже сьогодні газетам необхідно змінити свої підходи, оскільки все більше читачів і рекламодавців «йдуть» від них в інтернет, повідомив Мердок.
«Якщо ми не прокинемося і не відреагуємо на ці зміни, ми як індустрія опинимося в становищі відстаючих і тих, хто наздоганяє», — сказав мільярдер. При цьому він підкреслив, що з розвитком електронних ЗМІ «традиційним» виданням сьогодні необхідно боротися за власну присутність і позиції в інтернеті, повідомляє www.rian.ru.
Не можна сказати, що прогноз американського медіа-магната однозначно вписується і в реалії українського медіаринку. Хоча з кожним роком в Україні стає все більше користувачів інтернетом (Київ поки що залишається поза конкуренцією), важко сказати точно, скільки сьогодні користувачів інтернетом є в Україні. Дослідження компанії SputnikMedia.net, наприклад, показали, що ядро української аудиторії в лютому цього року становило 353 326 осіб.
Якщо в США інтернетом користуються 50—60% активної аудиторії, то в Україні ця цифра, за різними даними, коливається в межах 5—8%. Не можна не відзначити той факт, що останніми роками в українській мережі з’явилися новинні сайти з досить високими «тиражами», але газетярі поки не поспішають бити на сполох з цього приводу.
«Відомо, що страхи про перехід газетних читачів у інтернет істотно перебільшені. Американці вже років десять дискутують на цю тему. І якщо спочатку прогнози були дуже драматичні, то десь із 2001 року статистика свідчить, що газети, які створили цікаві, «живі» сайти, не лише не втратили своїх читачів у «паперовій» версії, але навіть дещо збільшили їхню кількість», — говорить медіаконсультант Михайло ВЕЙСБЕРГ. Він вважає, що сьогодні молодий український читач спочатку знайомиться з газетною інформацією через інтернет а, втягуючись, — починає купувати і газетну версію. Тобто на даний момент інтернет не тільки не загрожує газетам, але й є додатковим важелем, за допомогою якого можна працювати з молодіжною аудиторією. І тут дуже важливо, щоб газети це розуміли і використали у своїх інтересах.
Крім цього, із західного досвіду відомо, що з усіх медійних груп (ТБ, радіо, інтернет, преса) газети вважаються найбільш інтелектуальними, і читач більше довіряє друкованим виданням, ніж інформації в мережі (можливо, так склалося через те, що друковані медіа мають більший досвід роботи). Михайло Вейсберг вважає, що виграють ті ЗМІ, які використають цей інтелектуальний потенціал — освоюючи інтернет, при цьому розуміючи, що майбутнє — за мультимедійністю.
До того ж, інтернет і друковані ЗМІ надто відрізняються за самим характером використання. Як відзначив М. Вейсберг, бувають ситуації, коли певну газетну статтю хочеться відкласти і перечитати пізніше, підкреслити в ній щось, полежати з нею на дивані або взяти її в потяг. Футурологи говорять, що років за п’ятдесят екран комп’ютера матиме вигляд компактної плівки, яку можна буде возити з собою як лист паперу. Але до цього ще потрібно дожити...
