Режисура фінального вечора 45-ї «Молодості» виявилася цілком стрункою (чому, ймовірно, сприяв нижчий рівень офіціозу, ніж під час відкриття): почали з нарізки німих фільмів під живе піаніно, а завершили авторською анімацією одного з найталановитіших американських режисерів Чарлі Кауфмана «Аномаліза».
Решту склали музичний номер ансамблю Kiev Tango Project, виступи бандуриста Тараса Компаніченка та дуету луганської поетки Любові Якимчук і джаз-контрабасиста Юрія Токаря, та, звісно, оголошення переможців.
Найбільше здивувала першість ізраїльської «Принцеси» (режисер — Талі Шалом-Езер) — нічим не видатної молодіжної мелодрами, якій щедре головне журі віддало Гран-прі та премію на суму 10000 доларів США. А ось розділ призу за кращий фільм повнометражного конкурсу між «Пікадеро» (Бен Шeррок, Великобританія — Іспанія) та «Ішканулом» (Хайро Бустаманте, Ґватемала — Франція) та додаткове заохочення їм же (приз ФІПРЕССІ «Пікадеро», приз Екуменічного журі «Ішканулу») були цілком справедливими, адже ці дві геть несхожі картини — з одного боку, іронічна комедія в декораціях посткризової Європи, з другого — насичена екзотикою далекого краю й дивних ритуалів драма, — не мали рівних у розробці їхніми авторами візуальної мови. З не меншим успіхом, утім, між ними можна було б розділити і Гран-прі.
Окрема приємна несподіванка — фемінне лідерство у національному конкурсі, де змагалися 23 вітчизняні короткометражки. Журі на чолі з Романом Балаяном відзначило спеціальними дипломами «Віолончель» (Олеся Моргунець-Ісаєнко) за сценарій і «Чоловічу роботу» (Марина Степанська) за акторський ансамбль, а беззаперечною тріумфаторкою стала документалістка майданівської хвилі, 26-річна киянка Катерина Горностай (зокрема, має в доробку чудову замальовку революційних подій «Зуби Леніна») — за свою першу ігрову картину «Віддалік» вона отримала статуетку «Скіфський олень», сертифікат на 2500 доларів і авіаквитки з відкритим напрямом. «Віддалік» — це формально довершений ліричний етюд: знята одним кадром 11-хвилинна сцена між хлопцем і дівчиною, які, лежачи в ліжку, намагаються зрозуміти, чому їхні стосунки зайшли в глухий кут — під акомпанемент суперечок старшого покоління, що лунають з-за дверей.
Першість у короткометражному конкурсі здобув «Мізинець» (Томаш Чіхонь, Польща), у конкурсі студентських стрічок — «Дисципліна» (Крістоф М. Сабер, Швейцарія), а в змаганні «Сонячний зайчик» — тут, як відомо, демонструються фільми на ЛГБТ-тематику — «Клятвена незаймана» (Лaура Біспурі, Італія — Швейцарія — Німеччина — Албанія — Косово; варто зауважити, що цей фільм було знято у консервативних, мусульманських країнах — Албанії й Косово). Зрештою, у відносно новому конкурсі «Молодість — дітям» (започатковано позаминулого року) журі, що й складалося з дітей 8-14 років, віддало головний приз та 2500 доларів пригодницькій «Операції «Арктика» (Ґрете Бое-Вол, Норвегія).
Після нагородження ми звернулися до Катерини Горностай з проханням сказати кілька слів про її фільм.
— Чому ви обрали саме таку форму?
— Мені не хотілося вдаватися до монтажу, прагнула зняти весь фільм, усі 11 хвилин одним дублем. Це своєрідний експеримент. Ми працювали лише два зйомочні дні, знімали один кадр, поки не зняли його. Ось нещодавно закінчили фільмувати нову картину, але там не було жодного дублю, який би мені подобався від початку до кінця, тож доведеться монтувати. А у «Віддалік» такий кадр, де виникла певна тяглість моменту, вдалося зробити.
— Як би ви могли оцінити національний конкурс?
— Конкурс дуже сильний, тому я відчувала велику відповідальність. Класні фільми були, ми всі перезнайомилися один із одним.
— На вашу думку, чи подолало українське кіно комплекси щодо показу людського тіла?
— Мені здається, ми ще на шляху до цього... Але найсексуальніші сцени в кіно — це насправді не секс як такий.
Більш детальний звіт про підсумки 45-го МКФ «Молодість» читайте в найближчих номерах нашої газети.
