Замок із... шоколаду
Найбільший у світі шоколадний замок, що складається з 100 тисяч плиток шоколаду, зведено в столиці Хорватії Загребі, повідомляє Ей-Бі-Сі Ньюз з посиланням на хорватське ТБ. Триметрова конструкція, встановлена на підставці шість на два метри, зроблена з плиток шоколаду місцевої компанії. Загалом на споруду пішло 100 тисяч плиток, що важать 10 тонн, пише РІА «Новости». Будівельник солодкого замку Крунослав Будіселік, який звів на столичній площі свій шедевр за 24 години, вважає, що його споруда заслуговує бути згаданою в Книзі рекордів Гіннесса, оскільки вважає, що це найбільший замок із шоколаду, який будь-коли зводили. Після того як замок збудували й представили публіці, його «цеглини» розпродали в рамках добродійності для надання допомоги скаліченим атлетам.
Покарання за наклеп терміну давності не має
Рада сільських старійшин на півночі Індії після тривалого суду оштрафувала місцевого жителя за наклеп, який 100 років тому звів його дід, повідомляє Індо-азіатська служба новин.
Каллу, житель розташованого за 50 кілометрів від індійської столиці села Каїлі, на початку ХХ століття звинуватив свого тестя в подружній зраді. Розглядом обставин справи зайнявся «панчаят» — рада сільських старійшин на півночі Індії. Поки суд тривав, Каллу помер через старість. Остаточний вердикт було винесено лише минулого тижня після 40-годинного засідання старійшин. Вони визнали, що небіжчик звів наклеп на тестя, а відповідальним призначили його онука Наушаду, пише РІА «Новости». Спочатку планували покарати Наушаду, примусивши його занурити руки в чан з киплячою олією. Втім, пізніше покарання замінили штрафом у розмірі 12 рупій (близько 8 рублів).
Панчаяти в індійських селах є авторитетним органом, що наділений низкою адміністративних повноважень, традиційно стежить за дотриманням звичаїв і суворо карає їх порушників. Районна влада й поліція вважають за краще не втручатися в їхню діяльність. Глава округу Мірут, де стався такий незвичайний суд, вітав факт вирішення дрібної суперечки на рівні ради старійшин. Він, однак, підкреслив, що будь-яке його рішення має бути законним.
Маршрутом графа Монте-Крісто
Крихітний острівець Монтекрісто на півдні від острова Ельба в Тірренському морі італійська влада незабаром відкриє для туристів. Цей незаселений кам’янистий клаптик суші детально описано Олександром Дюма-батьком в його знаменитому авантюрному романі «Граф Монте-Крісто». Як пише lenta.ru, посилаючись на лондонську газету The Times, щороку на острів зможуть потрапити не більш як тисяча людей. Газета The Guardian уточнює, що йдеться про три тисячі відвідувачів: третині з них буде дозволено гуляти островом у супроводі гіда, решта задовольниться візитом до місцевого музею природної історії. Ночівлі на Монтекрісто категорично заборонені.
Монтекрісто є частиною Тосканського архіпелагу, що є природним заповідником під особливою охороною. На острові живе ендемічний вид гадюки, в прибережних водах зустрічається дуже рідкісний вид тюленів — тюлені-ченці. Природоохоронне відомство Італії прискіпливо контролює доступ туристів на острови архіпелагу, сподіваючись зберегти їхню унікальну флору й фауну. На острові є руїни вілли XVIII ст. і монастиря, зведеного XIII ст. і покинутого через три століття.
У романі Олександра Дюма «Граф Монте-Крісто» несправедливо засуджений моряк Едмон Дантес дізнається про скарб, схований на острові Монтекрісто, від свого наставника із сусідньої камери в замку Іф — абата Фаріа. Коли Фаріа помирає, Дантес тікає з в’язниці й за допомогою контрабандистів знаходить скриню, повну золота й коштовних каменів. Згодом Дантес купує собі титул графа Монте-Крісто.
Помідори змінюють форму
Генетики знайшли ділянку ДНК, що відповідає за форму помідорів. Вона дозволяє змінити форму плоду, не змінюючи при цьому його смакових властивостей, пише gazeta.ru. Вчені з університету американського штату Огайо і коледжу Вустера обрали для експериментів томати за різноманіття форм і розмірів плоду. У дикій природі помідори мають форму невеликих кульок, а на прилавках магазинів можна побачити циліндричні, кулясті, еліпсо- й перцеподібні овочі. При цьому у всіх сучасних різновидів помідорів один «пращур», який дає маленькі округлі плоди. Такий широкий вибір став можливий завдяки селекціонерам, які протягом кількох віків відбирали рослини з певними ознаками й закріпляли їх у різних сортах.
Команда вчених під керівництвом Естер ван дер Кнап з’ясувала, які гени відповідають за різноманітність форм помідорів, і опублікувала результати дослідження в журналі Science. Виявлену ними ділянку ДНК назвали SUN — на ім’я сорту Sun 1642 з плодами овальної форми, в якого він був уперше виявлений. Потім його знайшли і в сортах томатів подовженої форми. Щоб довести, що саме ця ділянка відповідає за форму плодів, вчені впровадили заздалегідь розшифровану й штучно синтезовану послідовність генів у дикий томат Solanum lycopersicum L., що зустрічається в Південній Америці. Його круглі плоди виправдали очікування вчених і прийняли довгасту форму. Вдалося показати й зворотне — «вимкнувши» ген SUN у помідорів із довгастими плодами за допомогою методу, що отримав назву «нокаут», генетики-агрономи отримали томати такого самого об’єму, але кулястої форми. Тепер перед дослідниками стоїть завдання перевірити, чи впливає ген SUN або гени, близькі йому за послідовністю, на форму плодів інших рослин.
