Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

МОЗАЇКА

25 вересня, 2008 - 00:00

Свято сиру

Нині цінителів швейцарського сиру тішить фестиваль цього делікатесного продукту в Гриндельвальді, повідомляє видання MySwiss.ru. Цього року свято проходить з 20 по 28 вересня. У готелі Grosse Scheidegg в Гриндельвальді всі охочі можуть придбати сир і масло у місцевих виробників, а 28 вересня у Венгені відбудуться ярмарок сиру і народні гуляння. Крім того, туристи відвідали молочну ферму і поспостерігали за процесом виготовлення сиру, а силачі й силачки зможуть взяти участь у змаганнях з кидання... каменів. Як зазначають організатори фестивалю, в будь-який час поживні швейцарські продукти можна скуштувати, придбавши їх в магазині або замовивши в ресторані, але набагато цікавіше побувати там, де їх виробляють, особисто поспостерігати за процесом, пройнятися атмосферою і почуватися справжнім гурманом. Потрібно зазначити, що швейцарська осінь — час бенкетів: дозрів новий сир, готове молоде вино, і з цього приводу спокійні на перший погляд швейцарці влаштовують всілякі карнавали, свята і походи, «відриваючись» на повну котушку, пишуть newsru.com. Щорічно швейцарці виробляють півтора мільйона тонн сиру м’яких і напівтвердих сортів. У нас більше відомий ементаль, але є ще грюйєр, апенцелер, збринц та ін. Смаки у них різні, але роблять всі сири вручну, і у виробництво кожної головки вкладається серйозна праця. А знамените швейцарське фондю — зовсім не шляхетна страва, як думає багато хто, а проста селянська їжа. Назва походить від французького дієслова fondre — «танути». Традиційне фондю — улюблена зимова страва економних швейцарських пастухів. Для її приготування потрібні лише підсушений хліб, залишки сиру і вино. Готувати нічого не треба, достатньо нарізати сир скибками і розтопити в киплячому вині. Решту гості зроблять самі: кинуть у сир сухарики і виловлюватимуть їх вузькими довгими виделками. Іншу страву національної швейцарської трапези називають роклет. Нагрітим ножем зрізають шар сиру, він плавиться і заливає вміст тарілки — мариновані овочі, скибки шинки і ковбаси.

Екстрим під забороною

Мер Нью-Йорка Майкл Блумберг підписав указ, в якому заборонив несанкціоновані стрибки з міських хмарочосів, повідомляє lenta.ru агентство France Presse. Згідно з документом, екстремалам забороняється «підніматися, висіти, а також стрибати з хмарочосів» без відповідного дозволу з боку поліції або власника будівлі. Указ, зокрема, забороняє так званий бейс-джампінг — стрибки з парашутом не з літаків, а з фіксованих об’єктів, таких як хмарочоси. Як уточнили в мерії міста, приводом до такого рішення слугували випадки таких стрибків, що почастішали останнім часом, а також небезпека, яку вони криють в собі для мешканців мегаполіса. Тим часом заборона не торкнулася американського фокусника Девіда Блейна, відомого своїми ризикованими трюками. Як повідомлялося раніше, Блейн має намір встановити новий рекорд і провести 60 годин догори ногами на висоті 13 метрів. Для цього фокусника підвісять на тросах в Центральному парку Нью-Йорка, де він провисить рекордний проміжок часу, а потім впаде на землю. За словами Блейна, всіх запобіжних заходів дотримано, і його трюк не таїть небезпеки для оточуючих.

Свині підклали смугастих годованців

У приватному зоопарку під Дніпропетровськом свиня «всиновила» двох тигренят. Молода уссурійська тигриця хоч і народила дитинчат у неволі, однак відмовилася їх годувати та визнавати своїми. Для того, щоб тигренята не загинули, довелося шукати годувальницю. Смугастих кошенят підклали до величезної свиноматки на сусідній свинофермі. Спочатку свиня занепокоїлася, однак невдовзі прийняла підкидьків: тепер серед поросят, що верещать коло сосків, влаштовуються й двоє смугастих тигренят. «Скільки свиней тут, але жодна з них тигренят не прийняла, — дивується бригадир свинокомплексу Марія Манжелій. — А ця прийняла. Коли поросята підбігають поїсти, вона вже чекає й на тигренят. Звикла до них і годує». Співробітники зоопарку кажуть, що спочатку смугасті кошенята були не в захваті від свинячого молока, але голод не тітка — їм довелося звикати. За своїм складом воно аналогічне тигрячому, хіба що запах відрізняється. Головною проблемою було інше: тигренята, дотримуючись інстинкту, намагаються чіплятися за шкуру свині кігтями. А це, звісно, не подобається їх годувальниці. Працівникам зоопарку доводиться притримувати кігтисті лапки руками — так годування відбувається без особливих проблем. Фахівці кажуть, що тигриця, яка вже тричі відмовлялася від свого потомства, цього разу є неспокійною й метається кліткою. Не виключено, що й у неї згодом прокинеться материнський інстинкт, а тигренята з наступного поносу знайдуть справжню матір. Вадим РИЖКОВ, «День».

Газета: 
Рубрика: