2 жовтня в Національній філармонії України відбувся вечір Посольств Ізраїлю та Німеччини, присвячений трагедії Бабиного Яру.
— Наше посольство вирішило зробити кілька проектів в області культури, пов’язаних iз цією сумною датою, — сказала Посол держави Ізраїль Анна Азарі. — Паралельно і незалежно від нас Посольство Нiмеччини також мало намір провести концерт у ці дні. Ми об’єдналися, і вийшла міжнародна акція. Симфонічний оркестр філармонії та диригент Роман Кофман — з України, соліст-альтист Райнер Мог — з Німеччини, «Реквієм Голокост» написав ізраїльський композитор Борис Піговат, а симфонія «Жовті зірки» — дітище Ісаака Шварца (Росія). «Scherzo triste» Павела Гааса, який загинув у 1944 році в Освенцiмі, можна назвати заповітом нащадкам. Є певні події в нашій історії, про які забувати не можна, серед них — Бабин Яр та Голокост. Ми повинні зробити все можливе, щоб подібні трагедії не повторювалися в майбутньому.
Композитор Борис Піговат не приховував свого хвилювання, що світова прем’єра його твору відбулася саме у Києві. Зокрема, він сказав про те, що коли писав «Реквієм», то пережив величезний внутрішній біль, який спробував виплеснути в музиці. Робота розтягнулася на півтора року і проходила дуже болісно. До цього додавалися і його особисті переживання, адже в Бабиному Яру — могила його батьків, а також сестри батька, вбитих 29 вересня 1941 року. Свій твір він побудував за традиційною структурою католицької поминальної меси. Їй відповідають і «Поминальна молитва», яка читається чотири рази на рік за єврейською традицією. Тому «Реквієм Голокост», з одного боку, відноситься до загальноєвропейської традиції, а з іншого, до єврейської релігійної традиції. Композитор народився в Одесі, закінчив Гнесинку. 11 років тому репатріювався до Ізраїлю. За «Реквієм» отримав премію прем’єр-міністра Ізраїлю. Його твори виконуються в Австралії, Угорщині, Італії, Німеччині, США, Франції. З маестро Романом Кофманом вони познайомилися по телефону, обговорюючи партитури, а три дні тому Борис приїхав у Київ і був присутнім на всіх репетиціях Симфонічного оркестру філармонії України. Він високо оцінив майстерність наших музикантів. «Дуже важливо, що вони сприйняли мою музику і тепло віднеслися до неї. Це відчувається завдяки їхньому трепетному виконанню «Реквієму», — сказав композитор.
Посол Федеративної Республіки Німеччини пан Дітмар Штюдеманн підкреслив: «Наш вечір показав, що ми добре розуміємо один одного і подібними акціями створюємо міцний культурний міст, що об’єднує народи різних країн. Адже музика — безмежна, вона зрозуміла кожному і має величезну емоційну силу». У залі були присутні представники багатьох держав. Після концерту глядачі підходили до диригента Романа Кофмана зі словами вдячності, і частіше за все звучали слова «прекрасно!», «це дивна музика, спасибі, що ви познайомили нас з нею».
— Трагічна тема — вічна в мистецтві, вона є могутнім підживленням творчості композиторів, музикантів, художників, — вважає Роман Кофман. — Реквієму «Голокост» я передрікаю велике сценічне майбутнє. Твір Бориса Піговата складний, без химерності, і водночас простий, без примітиву, відвертий — високого класу. З композитором, оркестрантами, альтистом Райнером Могом ми були співавторами. Це дало прекрасний результат. Райнер — музикант найвищого гатунку. У нього багато титулів, я назву лише один: він був першим альтистом оркестру «Берлінер Філармонiкер» під керівництвом Герберта фон Караяна, а це багато значить. Мог — тонкий музикант, дуже творча людина, віртуозно володіє інструментом. Я думаю, що «Реквієм» залишиться в його репертуарі, а в майбутньому ми ще попрацюємо разом.
Мені дуже приємно, що публіка з величезною цікавістю сприйняла симфонію Ісаака Шварца «Жовті зірки». Композитор написав цей твір багато років тому, але в колишньому Радянському Союзі він не виконувався. На цьому вечорі він уперше прозвучав в Україні. Почерк Шварца пізнаваний, але його більше знають, як прекрасного мелодиста, що написав музику до більш ніж 110 и фільмів і 35 и драматичних спектаклів. Співпрацював iз такими видатними особистостями як Ромм, Швейцер, Куросава, Окуджава, Товстоногов. Він — академіст, з прекрасною школою, знанням оркестру, володіє чудовим мелодичним даром. Його твори абсолютно іншого плану. На одну й ту саму тему він говорить абсолютно іншою мовою: дуже демократичною, ясною та теплою. Свій концерт він написав, знаходячись під враженням від спогадів в’язня Каунаського гетто. Це історія святкування Пуріма з вірьовкою на шиї.
Тут є молитви, танці, а в фіналі — веселощі в’язнів перед розстрілом. Як визнав Ісаак Шварц, одна з частин «зірок» — «Поминальна молитва» — для нього наповнена глибоким значенням. Адже його дід був рабином в Петербурзі, а доля репресованого батька нагадує про долі п’ятидесяти тисяч євреїв, врятованих шведським дипломатом Раулем Валленбергом. До речі, фрагменти цієї музики знаходяться в музеї Катастрофи «Яд ва-Шем».
За словами організаторів концерту, він повинен нагадати всім, хто зібрався в філармонії, про переслідування багатьох творців, чиї твори залишилися незавершеними через загибель або були незаслужено забуті нащадками.
