«Ісламське питання» з кожним днем набуває все нових варіантів — якщо не відповіді, то принаймні інтерпретацій того, в якому напрямку можуть розвиватись сценарії подій. Український читач здебільшого отримує інформацію через посередництво газет, журналів та телеканалів, тобто — «біжучих рядків» щоденних новин. Та є вже й перші книжкові «ластівки», щоправда — поки що в жанрі перекладному.
Відомий фахівець iз міжнародних відносин, директор Центру мусульмансько-християнського порозуміння у Джорджтаунському університеті, консультант держсекретаря США Джон Л. Еспозіто ще 1999 року опублікував фундаментальне дослідження «Ісламська загроза: міф чи реальність?». У Америці воно витримало вже три перевидання, до яких, відповідно, автор «дописував» розлогі передмови з усе новими моментами актуалізації. В українському виданні, що лише влітку з’явилось на полицях книгарень, львівська «Кальварія» вирішила надати усі передмови, за якими можна судити і про зміни уявлень автора, і про трансформацію настроїв спільноти. Перш за все — американської, аналізу помилок якої у ставленні до ісламського світу й присвячено фундаментальне дослідження. Такий «зворотний» відлік аж ніяк не шкодить сприйняттю книжки: досліджуючи ісламське відродження у ХХ столітті, його лідерів, угруповання та основні рухи під досить критичним кутом зору, Д. Еспозіто зосереджується на розкритті його внутрішніх суперечностей. Він неодноразово наголошує на тому, що західні аналітики роблять одну й ту ж саму помилку, коли сприймають т.зв. ісламський фундаменталізм як монолітне й однозначно вороже до християнсько-європейської спільноти явище. На окремих (і численних) прикладах автор демонструє, що не проводиться розмежувальна лінія між демократичними рухами, які діють у межах політичної системи різних ісламських країн, і радикальними, насильницькими революціонерами. Д. Еспозіто вважає: «Для багатьох мусульман ісламський рух відродження є соціальним (радше, ніж політичним) рухом, метою якого є створення суспільства, більш орієнтованого на іслам, але не обов’язково створення ісламської держави».
Видається, що крім великого масиву даних та солідної бібліографії з питання, це обережне твердження, наведене в книжці, можна взяти за основу в спостереженнях за тим, як розгортатимуться події найближчим часом.
