Отже, залишилося тільки чотири команди на Євро- 2000. Італія,
Португалія, Голландія і Франція виявилися найсильнішими на даний момент.
Жодних несподіванок у чвертьфіналі не сталося. Слава Богу, цього разу результат
матчів не визначається помилками суддів. Можливо, тому, що в трьох із чотирьох
чвертьфінальних матчів особливих сумнівів у переможцях не виникало. Щоправда,
в єдиному матчі, де гра була більш-менш рівною (Франція— Іспанія), Колліна
знову дав пенальті на останній хвилині гри. Не беруся давати оцінку цьому
епізоду, оскільки на відеоповторі не дуже добре було видно момент, коли
Бартез давав волю рукам. Та оскільки пенальті все одно залишився нереалізованим,
то особливого галасу з цього приводу ніхто не здійматиме. А ось якби Рауль
забив і в результаті далі пройшли б іспанці — хто знає, яка б була реакція
французів. До речі, як не дивно, але саме чемпіонам світу не везе у плані
суддівства, нарівні з такими командами, як Туреччина та Чехія. Наприклад,
англійський арбітр Грем Полл уже визнав, що пенальті, який він призначив
у матчі Франція—Чехія, був помилковий, оскільки Дешам збив Недведа за межами
штрафного майданчика. Та визнав свою помилку англієць уже після того, як
його не запросили обслуговувати на Євро подальші матчі і з відмовкою, що
це була його єдина помилка на чемпіонаті.
ЧЕМПІОНАТ ЄВРОПИ-2000 З ФУТБОЛУ
1/4 фiналу: Португалія — Туреччина — 2:0 (1:0);
Італія
— Румунія — 2:0 (2:0); Голландія — Югославія — 6:1
(2:0); Іспанія — Франція — 1:2 (1:2).
Ну що ж, до кінця Євро-2000 залишилося зовсім трохи. Цілком
можливо, що ми станемо свідками фіналу Голландія—Франція. Напевно, цей
фінал мав би відбутися на два роки раніше, оскільки Голландія все-таки
більше заслуговувала на те, щоб грати в фіналі чемпіонату світу, ніж Бразилія.
Та це моя суб’єктивна точка зору. Зараз же справедливість має шанс перемогти,
оскільки ці команди, як і два роки тому, більше за інших заслуговують право
в очному поєдинку розіграти золотий комплект.
Закінчився груповий раунд Євро-2000. Та оскільки прогнози
— навіть після чвертьфіналу — річ невдячна, і загадувати, хто ж змінить
Німеччину на європейському футбольному троні, ще ранувато, спробуймо глянути
на те, що вже відбулося, і на тих, хто вже все, що міг, показав.
Швеція відверто здивувала після вдало пройденого відбіркового
турніру. І найдивніше, що знайти виразне пояснення цьому важко. Найпростіше
— відсутність виконавців високого класу, які відповідають рівневі турніру
такого рангу. Бельгійці не перебороли додаткового тиску, пов’язаного з
тим, що вони є господарями чемпіонату. Словенія, в принципі, виступила
непогано. Принаймні, навіть цього від них мало хто чекав. Адже ж мали шанс
навіть виграти у норвежців і реально претендувати на вихід до чвертьфіналу.
Але, певно, вихід у плей-оф словенців, крім турків і румунів, організатори
турніру не пережили б. А якщо так — гол Шиляка було забито з порушенням
правил. І «кати» української дрім- тім їдуть додому. Найбільше шкода чехів.
Хороша команда. На жаль, вона так і не відійшла від «організованої» суддею
поразки в стартовому матчі. А що поробиш. Ну справді, не могли ж господарi,
та ще й головні фаворити, програти вже на старті. Данія. Питання, що ж
робила ця команда на Євро- 2000, хвилює більше від усього. Які прекрасні
показники! Просто модельні! Три гри: виграшів — нуль, нічиїх — нуль, поразок
— три, очок — нуль. М’ячів забитих —нуль, пропущених — вісім. Оце, я розумію,
люди грають. Німеччина. У принципі, чогось подібного від неї можна було
чекати. Ще після поразки 3:0 від хорватів у Франції на чемпіонаті світу
було ясно, що відсотків на 80 команду треба міняти. Себто омолоджувати.
Та що казати про тридцяти-тридцятидворічних, якщо німці ніяк не випровадять
Маттеуса, який на три роки старший за тренера словенців Катанеця.
Англійці стали жертвою чи то власної неорганізованості,
чи то власного боягузтва. Може, побачивши за день до матчу з румунами гру
турків з бельгійцями та її підсумок, піддані Її Величності після того,
як вийшли вперед, вирішили не ризикувати і зіграти на утримання рахунку.
Це їх і погубило. Єдине, що незрозуміло, — чому в них м’яч не тримався.
Не можна ж звинуватити родоначальників футболу у відсутності елементарної
техніки. А от не виходила гра в пас, і все! Зате обіграли німецький музей
мезозойського періоду. Причому вперше з 1966 року. Та й за ту перемогу,
якщо пам’ятайте, Англія досі винна Тофіку Бахрамову титул сера.
І нарешті Норвегія. Не можна сказати, що краща команда
Європи за підсумками минулого року дуже добре виступила, але пройти в одну
четверту була зобов’язана. І пройшла б. Та от що буває. Про них, видно,
взагалі не думав французький арбітр, який судив матч Іспанія — Югославія.
Враження таке, що його кидало в холодний піт від того, що іспанці можуть
пролетіти повз чвертьфінал. Треба було щось робити. І ситуацію було врятовано!
Погано, щоправда, спрацювали сек’юріті відразу після матчу. Не зуміли вчасно
захистити людину, що стала вмить улюбленцем всієї Іспанії. Ну, нічого страшного.
Напевно, кров на обличчі арбітра стала своєрідною компенсацією за сльози
на обличчях суворих норвежців.
Більше за всіх поталанило туркам. Не допоміг навіть пенальті,
призначений у їхні ворота за акробатичний етюд Індзагі в матчі першого
туру — пройшли все- таки в плей-оф. Ну, це недогляд організаторів турніру.
Поліберальничали. І зразу ж за це були покарані. Взявши приклад із турків,
вихором у півфінал увірвалися й румуни, що втратили страх.
Цікаво, що «Известия» порівняли доречність нашивок Фейр
Плей на футболках югославів у зв’язку з брудною грою останніх протягом
усього турніру з доцільністю білого веліна на повії. Цікаво, наскільки
ж доречна вона на футболках деяких суддів? Важко ж сказати, що це просто
помилки живих людей, оскільки не помиляються ці живі люди ні на користь
Туреччини, ні на користь Словенії, ні навіть Чехії.
Настала пора вирішальних матчів. Дай Боже, щоб у них усе
вирішували тільки футболісти. Невигідно, звичайно, щоб у фіналі грали турки
з румунами. Та вони, я впевнений, і так там не будуть. А от арбітрам головне
не забувати, що найкращий суддя той, хто непомітний на полі. Про фаворитів
же — точніше, про тих, кого зараз вважають ними, — поговоримо по закінченні
європейської першості. Сергiй ГОЛЯЧЕНКО
P.S. У 1/2 фіналу ЧЄ-2000 зустрінуться збірні Італії
та Голландії (28.06, 21.45, СТБ), а також Португалії та Франції (29.06,
21.45, УТ-1).
КОМЕНТАР «Дня»
Костянтин ВИХРОВ, офіційний делегат УЄФА, арбітр Всесоюзної
категорії:
— З матчів 1/4 фіналу мені найбільше сподобалася гра Франція—Іспанія.
За темпом, техніко-тактичними діями вона була кращою — дуже великі швидкості,
точні передачі, боротьба одночасно в різних точках поля. Італійський суддя
П.Л.Колліна загалом підтримав високий дух боротьби. Він справився зі своїми
обов’язками: обидва пенальті у ворота Ф.Бартеза були, що називається, за
ділом. Та щонайменше один раз він мав видалити гравця іспанців за фол «останньої
надії». Суддя побоявся «зламати гру». Цілеспрямовано він французів не «топив».
Експертна оцінка завжди особова. Ще цікавий був для мене матч Італія—Туреччина.
Коли «завалили» Г.Хаджі у штрафній італійців, а він «відповів» дуже брутально,
— суддя не зобов’язаний був його видаляти, але все ж обов’язково призначати
пенальті. Тут він підійшов до моменту формально. Кожний суддя, хоче він
цього чи ні, але по-своєму сприймає і країну, і гравців — хтось подобається,
хтось не подобається. І ще хочу відзначити — такої напруги, як на Євро-2000,
в національній першості я все ж не бачив, навіть в англійській Прем’єр-Лізі.
Сергій МАХУН, «День»
