Французький переклад книжки побачив світ у видавництві Bleu & Jaune, яке активно підтримує культурний обмін між різними країнами і, зокрема, знайомить французьких читачів з історією та літературою України. Переклад здійснила Жюстін Горетска.
Христина Лукащук написала та проілюструвала «Казку про Майдан» ще в 2014 році, буквально одразу після драматичних подій. Тоді книжка вийшла у «Видавництві Старого Лева» і була першою спробою розмови з дітьми про непрості речі, зокрема про те, що і чому відбувалося під час Революції Гідності. Авторка обрала для цього універсальну мову — мову казки. Архетипи, символи, алегорії присутні й в тексті, і в ілюстраціях.
Книжка важить всього 360 грамів і має 36 сторінок, але у ній — тисячолітня історія України. Саме таку мету ставила перед собою авторка: коротко і просто розповісти дітям нашу історію та показати причинно-наслідкові зв’язки між історичними подіями.
«Під час розстрілу Майдану я була вдома і не відходила від монітору з онлайн-трансляцією подій. Там був мій брат, і я кожен раз із замиранням серця вчитувалася в нові й нові списки жертв, — розповідає «Дню» Христина Лукащук. — Серед ночі написала оповідання «Не казка». Написала частково через те, що то було єдине, що могла в ту мить зробити, а частково через те, що вірила — написане здійснюється. У тому оповіданні малий хлопчик просить маму розказати на ніч казку. Мати ж, переповнена емоціями від подій на Майдані, розповідає малому казку, в якій намагається коротко і просто змалювати синові надскладну реальність. І, власне, тоді я зрозуміла, що немає такої короткої і доступної малому читачеві історії України, яка б могла пояснити виникнення Майдану та й загалом причинно-наслідковий зв’язок історичних подій. Коли я закінчила свою «Казку про Майдан», то зрозуміла, що там — ні додати, ні відняти. Я наважилася охопити тисячоліття в дуже, дуже короткій формі. Для мене саме це було важливим».
Авторка розповідає, що ця книжка для неї є дуже особливою. «Це не лише переосмислення подій Майдану, це переосмислення всього мого життя. Коли закінчила макет, у мене було таке відчуття, що я сказала геть усе. Навіть було трохи моторошно від того. Ну, і це було для мене своєрідною межею, гранню, балансом між цінностями, — розповідає Христина Лукащук. — Для мене тоді було важливим якомога більше і точніше передати емоції, використовуючи слово, колір, ритм, композицію».
Христина упевнена, що з дітьми варто говорити на складні теми, адже «вони, як локатори — всмоктують напівтони і настрої». «Але якщо говорити, то у формі казки, адже це безпомильна форма донесення істини — перевірено століттями» — підсумовує Лукащук. І додає, що таким чином ми даємо можливість дітям в майбутньому уникнути небажаного і страшного.
А тепер, до третьої річниці Революції Гідності, про Майдан зможуть прочитати і французькі діти. Христина Лукащук упевнена: їм ця книжка буде не менш цікавою, ніж українським. Адже вона — про вічні цінності.
