Нервові імпульси шопінгу
Енцефалосцинтиграма може передбачити ваш купівельний вибір... ще до того, як ви його зробите.
Після вивчення мозкової діяльності людей, які займаються шопінгом, американські дослідники можуть точно передбачити, зробить клієнт покупку чи ні. Коли людина бачить предмет, який їй хочеться придбати, сканування показує, що частина її мозку — прилегле ядро — «електризується», пише gzt.ru. А в разі, якщо вартість речі дуже висока, посилюється активність острівкової частки великого мозку, а активність медіальної передлобної ділянки кори головного мозку знижується.
За словами професора Брайана Натсона зі Стенфордського університету в Каліфорнії, спираючись на дані про підвищення й зниження активності цих ділянок мозку, можна з упевненістю сказати, який вибір зробить людина, ще до того, як вона сама усвідомила, що прийняла те або інше рішення.
Дослідницька група Натсона простежила за поведінкою 26 здорових молодих чоловіків і жінок, кожний з яких отримав по $20 «на витрати». Під час енцефалосцинтиграми пацієнтам показували набори предметів — по 40 найменувань товарів у кожному — і пропонували що-небудь купити. Спочатку на екрані з’являлося зображення предмета, а потім — його вартість. Речі, придбані добровольцями, дійсно ставали їхньою власністю, а якщо вони відмовлялися зробити покупку, $20 залишалися в них.
Проаналізувавши активність у районах прилеглого ядра, острівкової частки мозку й медіальної передлобної ділянки кори головного мозку в той момент, коли пацієнти бачили предмет, дослідники передбачали — куплять вони його чи ні.
На думку професора Натсона, механізм, виявлений його групою, лежить в основі будь-якого рішення, що приймається нами, починаючи від того, що замовити на обід, і закінчуючи складними рішеннями про купівлю цінних паперів.
«Ми вважаємо, що діяльність перерахованих відділів головного мозку стосується всіх рішень, що приймаються людиною, просто тому, що ці райони мозку дуже древні, — сказав професор Натсон агентству Reuters. — Ймовірно, ці механізми з’явилися для того, щоб забезпечити виживання людини», — зазначив він.
Найближчим часом дослідники планують вивчити мозкову діяльність людей, чиї відносини з шопінгом складаються «патологічним» чином. Наприклад, тих «людей, які здаються нечутливими до цін або, можливо, надто чутливими до предметів».
Результати дослідження також пояснюють, чому більшість із нас легше витрачає гроші, розплачуючись кредитною карткою, а не готівкою. «Абстрактна природа поняття «кредит», та ще й посилена можливістю відстроченого платежу, ймовірно, «анестезує» для покупця болючий процес розставання з грошима», — стверджують каліфорнійські вчені в статті, опублікованій у журналі Neuron.
Ген алкоголізму
Дослідники ідентифікували генну варіацію, яка пов’язана з прагненням людини до алкоголю. Це відкриття дозволить точніше визначати споживачів алкоголю, які входять до групи ризику, й обирати для них методи лікування.
В експериментах брали участь 84 чоловіки-добровольці, які є носіями виключно «алелі А», й 24 чоловіки, які мають хоча б одну копію «алелі G». Добровольцям пропонувалося протягом трьох хвилин випити простої води й пива, після чого проводилася оцінка потягу суб’єктів до алкоголю, ступінь емоційного підйому, а також слиновиділення. Носії варіації G відрізняються сильно підвищеним потягом, інші ж показники співпадають з характеристиками носіїв «алелі А». Крім того, з’ясувалося, що нещасливі володарі «алелі G» значно частіше мають історію вживання наркотичних речовин.
На думку дослідників, на яких посилається Reuters і gzt.ru, мутація зачіпає структуру так званого мю-опіоїдного рецептора клітин, що зв’язує бета-ендорфін. Ця речовина, яку називають також «гормоном щастя», має знеболюючу дію й виробляється в людському мозку (зокрема, під час вживання алкоголю та інших стимуляторів). Учені встановили, що при наявності мутантного варіанта гена або «алелі G» рецептор зв’язує бета-ендорфін міцніше, ніж у випадку більш поширеної «алелі А». Хоча генетичні передумови до розвитку алкоголізму зовсім не новина в науковому світі, чергове дослідження допоможе більш конкретно виявити в людському організмі «осередки», що відповідають за захворювання, й боротися з ним ефективніше.
