Таємниці, які затонули
Що приховує від людства океан?
Наша планета мала б називатися не Земля, а Океан, бо дві третини її займає саме солона вода. Проникнути в таємниці морів і океанів дуже непросто — хоча б тому, що на глибині величезний тиск — в сотні атмосфер, пишуть izvestia.ru. Лише спеціальні глибоководні апарати, яких на Землі одиниці, спроможні сьогодні доставити дослідника на дно океану, щоб пошукати там Атлантиду, або Чилійський жолоб, щоб спробувати знайти там істинних творців кам’яних бовванів острова Пасхи... Недивно, що правда про те, що відбувається під водою, часто перемішується з найнеймовірнішими чутками й домислами.
«Парижанка» свідчить про Атлантиду
На атлантах і Атлантиді зробили собі піар вже десятки популяризаторів історії. Остання теорія — Атлантида лежить поблизу іспанського узбережжя в Біскайській затоці. Теорія задовольняє «граничну умову» Платона — Атлантида виявляється, як він і писав, за Геркулесовими стовпами (за Гібралтарською протокою). Ідея не гірша і не краща за багато інших — нуль археологічних доказів, тонни вигадок і реклами.
А проте проблему, ймовірно, давно вирішено! Вже майже всі історики згодні з тим, що платонівська Атлантида — це мінойська цивілізація Егейського моря з центром на острові Санторін (Тіра). Ось у цьому разі археологічних пам’яток якраз маса — прекрасні фрески в Кносському палаці на Криті, кераміка і підмурки будов на Санторіні, каменоломні та бронзові вироби.
Відома й причина загибелі цивілізації — вибух вулкану на Санторіні і жахливе цунамі, яке обрушилося на прибережні поселення атлантів. Геологічні свідчення про катастрофу численні й безперечні, багато які перебувають глибоко під водою.
Існує, проте, й естетичний доказ. Кожен, хто бачив фреску «Парижанка» віком 3,5 тисячі років, погодиться, що автором її міг бути лише атлант.
«Феномен Нессі»
Нещодавно в історії з відомим плезіозавром із шотландського озера Лох-Несс стався забавний поворот. Якийсь джентльмен запропонував нову інтерпретацію загадкових об’єктів, що спостерігалися місцевими мешканцями і туристами. Класична світлина довгої шиї з невеликою головою, яка висовується з води, на думку інтерпретатора, являє собою фото хобота слона, який втік з цирку-шапіто і намагався перепливти озеро.
Комічність нової теорії не повинна налаштовувати нас на заздалегідь скептичне ставлення до феномена Нессі. Чому б, власне, окремим представникам плаваючих динозаврів не зберегтися у віддалених куточках Землі? Знайшли ж їхнього сучасника, живу рибу целакант, біля Африки. Інша річ, що численні експедиції, які десятки років працювали на озері, знайшли щонайбільше пару підтоплених колод — і ніякого плезіозавра.
Насправді найсильніший аргумент проти Нессі лежить у галузі популяційної біології. А саме: для збереження виду протягом мільйонів років — з часів динозаврів — необхідний, зрозуміло, не один-єдиний особень, а декілька сотень, скоріше навіть декілька тисяч особнів. А вже таку кількість плезіозаврів, що перетворює невелике озеро Лох-Несс на щось подібне до бульйону з фрикадельками, не помітити було б просто неможливо.
Справедливості заради додамо, що прихильники існування доісторичної Нессі нещодавно вигадали контраргумент — виявляється, озеро іноді сполучається з Атлантичним океаном, куди й перепливає основна частина родини плезіозаврів, а в океані їх спробуй-но знайти. Целаканта ж також виявили лише років через 100 після перших повідомлень тубільців про дивовижну кистеперу рибу!
Iнопланетяни лягли на дно?
Повідомлення про нерозпізнані літаючі об’єкти (НЛО) почали масово надходити з кінця 40-х років минулого сторіччя. Сучасна наука не говорить, що їх не існує або що НЛО — не інопланетяни. Однак наука нічого не бере на віру й потребує серйозних доказів — а їх якраз і немає.
Але окрім НЛО можуть же існувати і НПО — нерозпізнані підводні об’єкти, повідомлень про які також доволі. При цьому НПО частіше за все не бачать, а чують — акустики підводних човнів, автоматичні буї стеження за військово-морською діяльністю різних держав.
У 70—80-і роки минулого сторіччя в СРСР була навіть спеціальна програма і комісія для вивчення таємничих підводних шумів, проте, це не дало абсолютно ніяких результатів. А потім шуми зникли, але питання залишилися.
— Акустику океану ми знаємо погано, — говорить головний науковий працівник Інституту океанології РАН доктор біологічних наук Всеволод Белькович. — Проводилися систематичні дослідження техногенної акустики, шельфової акустики, а ось біоакустика досліджена на «три з плюсом».
Річ у тім, що такі роботи проводилися в основному військовими, а їх цікавлять лише специфічні звуки. І навіть знамениті «пісні» горбатих китів були ідентифіковані випадково — в складі американських ВМФ виявилися два вчених.
Що стосується підозрілих шумів, то обговорювався їхній зв’язок iз акустично активними буями, які американці встановлювали для виявлення наших підводних човнів поблизу Сєвєродвінська. І ці буї дійсно могли змінювати характер своєї акустичної поведінки при наближенні підводного човна. Була й інша гіпотеза — шуми могли видавати якісь живі організми. А чи є на дні океану НПО інопланетян — хто знає, можливо, щось і є.
Кого і що не варто шукати під водою
1. Тварини — лох-несський плезіозавр, «морський змій», здатний перевернути крейсер, людина із зябрами — Іхтіандр.
2. Міста і цивілізації — Атлантида в Атлантичному океані, Гіперборея аріїв у Північному Льодовитому океані, містичні цивілізації типу Шамбали поблизу острова Пасхи.
3. Скарби — золото СРСР і союзників, що потонуло під час Другої світової війни (практично все підняли), архіви гестапо в альпійських озерах (все оглянуто, нічого немає).
4. Корисні копалини — родовища ренію на курильському шельфі, нафта і газ в Антарктиці (у разі виявлення «чистому» материкові Антарктиді прийде кінець).
Кого і що варто шукати під водою
1. Тварини — гігантські кальмари, морські змії, викопні риби типу целаканта, унікальні мешканці підлідних озер у Антарктиді.
2. Міста й цивілізації — Атлантида в Егейському архіпелазі, затонулі прибережні міста в Туреччині, на Чорному морі, в районі Біскайської затоки, а також на півострові Юкатан (колодязі майя).
3. Скарби — досі на морському дні покояться декілька десятків іспанських кораблів, доверху навантажених золотом і сріблом з Нового Світу. Десь у Балтійському морі лежить німецький підводний човен із цінним нацистським вантажем — це, можливо, золото, а можливо, документи про розміщення цінностей у швейцарських банках. Існує версія про колимське золото, затонуле разом із кораблем у Охотському морі.
4. Корисні копалини — нафта в Північному Льодовитому океані, залізомарганцева руда на дні Тихого океану, гідратний метан у північних морях.
