Вам уже під 30, але ви не відчуваєте себе дорослим? Ви як і раніше не у шлюбі й не обзавелися дітьми? Скачете з однієї роботи на іншу? В такому разі, ви — частина «покоління одіссеї», виділеного американськими дослідниками. «Раніше було прийнято говорити про чотири життєві етапи: дитинство, підлітковий період, зрілість і старість, — зауважив Девід Брукс, культурний оглядач. — Тепер їх, щонайменше, шість: дитинство, підлітковий період, «одіссея», зрілість, активний пенсійний період і старість», — пише inopressa.ru.
Роки «одіссеї» доводяться на все триваліший перехідний період між студентством і зрілістю, вважає Вільям Галстон, старший науковий співробітник аналітичного центру Brookings Institution (Вашингтон). «Слово «одіссея» покликане передати прагнення пошуку, — каже він. — Три основні завдання зрілої людини — це знайти роботу, одружитися і завести нащадків. Зараз усі вони відкладаються на значний термін».
На замовлення фонду Hewlett Foundation Галстон провів соціологічне опитування під назвою «Нові двадцятирічні». Це дослідження відобразило зміну поколінь: 1970 року в Америці лише 21% 25 річних не були у шлюбі, а до 2005 року ця цифра зросла до 60%. Велика частина пар (65%) тепер, перш ніж одружитися, певний час живе разом. 18% чоловіків і 14% жінок віком від 25 до 29 років досі живуть зі своїми батьками.
Навіть у 30-річному віцi американці все ще не певні, що ввійшли в період зрілості: 25% людей віком від 26 до 35 років, відповідаючи на питання «Чи вважаєте ви, що досягли зрілості?» обрали варіант «складно відповісти».
Майк Лахуд, 30 років, фахівець з оцифровки відеоплівок із Сан-Франциско, сказав: «Я не відчуваю себе дорослим в тому сенсі, що не чекаю, щоб діти називали мене «містер». Я дивуюся, коли вони так мене називають. Я ще не готовий пустити коріння, завести сім’ю і робити всі ті речі, які, я думаю, належить робити людині у зрілому віці».
У Лахуда був досвід серйозних стосунків, які тривали п’ять років. Перш, ніж знайти свою нішу, він перепробував декілька робіт. З приводу свого теперішнього місця він каже: «Коли мені було 12 років, і такої техніки не існувало, про це не можна було й мріяти».
Галстон, батько 23-річної дитини, вважає, що фільм «Трішки вагітна» (режисер Джадд Апатов) відображає брак основних принципів, який переживають двадцятирічні. Герой, провівши ніч з успішною дівчиною, просить поради в свого батька. «Батько каже: «Я тричі розлучався, і ти питаєш у мене поради?» І тут він (герой) розуміє, що йому доведеться самостійно досягати успіху». Період «одіссеї» властивий не лише чоловікам, навіть незважаючи на те, що дівчата зараз досягають великих успіхів у кар’єрному зростанні, ніж раніше. Тіна Ніл, 31 рік, працює у Вашингтоні й каже, що поки що не готова статечніти. «Нещодавно батьки мене спитали: «Які в тебе плани на майбутнє?» Але я не уявляю собі, які в моєму особистому житті можуть бути плани», — сказала Ніл.
Діана Вест, автор книги «Кінець покоління дорослих», вважає, що американці перетворюються на «вічних підлітків», які не знають, що таке добре і що таке погано. «Недивно, що ми не можемо зупинити ісламський тероризм, — каже Вест. — Ми все ще не розлучилися зі своїми іграшками». На її думку, сьогодні молодість тягнеться від «бебі-Брітні» (Спірс) до «старого Міка» (Джаггера).
Але позитивним є те — Вест і Галстон у цьому згодні, — що скоротилася дистанція між батьками і дітьми. Тепер вони значно ближчі, ніж 20 років тому. «Спостерігається справжня єдність смаків, поведінки та манери вдягатися. Діти очікують від своїх батьків, що ті будуть поводитися, як їхні ровесники», — сказала Вест.
Тепер ці люди — частина втраченого покоління. Період «одіссеї» — це період змагання, і він пов’язаний для людей з новими стресами. «Ви сподіваєтеся, що знайдете дійсно хорошу роботу і провадитимете успішне життя, — каже Лахуд. — Люди не будуть задовольнятися абичим. Вони хочуть бути щасливими».
До 35 років блукачі починають пускати коріння. «Різниця між 15 рiчними і35 річним не така велика, як 20 років тому, але зовсім інша справа — 25-річна людина», — каже Галстон. Він вважає, що в цьому США ідуть за тенденцією, закладеною у Великiй Британії та країнах континентальної Європи: «Американцям, вочевидь, здається, що ми перебуваємо на вершині соціальної революції, а за європейськими мірками ми сильно застрягли».
