Лікарняні клоуни в Харкові з’явилися 2013 року. Розвивати цей напрям арт-терапії, який понад 25 років успішно практикується в США та Європі, взялися психологи Наталія Шевченко та Тетяна Гріда. За чотири роки в харківській компанії лікарняних клоунів побувало багато волонтерів, але залишилися найстійкіші. Наталія Шевченко розповідає: «Людям не дозволяють життєві обставини, найчастіше робочий графік. Тому зараз активних лікарняних клоунів у нас десять, приблизно стільки ж зараз готуються, вчаться, перед тим, як ми візьмемо їх з собою в лікарні».
Лікарняний клоун — це не просто волонтер, як багато хто думає, це фах, робота над собою, самоосвіта. Це не просто прийти і пограти з дітками: потрібно добре знатися на дитячій психології, медицині, щоб своїми, здавалося б, добрими намірами не нашкодити маленькій людині. «Діти всі різні. Цим і цікава лікарняна клоунада — до кожного треба вміти знайти підхід. В основному і діти, і батьки, які через хворобу дитини перебувають у стресовому стані, реагують чудово. Але бувають випадки, коли люди не розуміють, навіщо ця клоунада в стінах медичного закладу», — розповідає психолог Наталія Шевченко.
Харківські лікарняні клоуни вчаться на спеціальних тренінгах, постійно спілкуються і набираються досвіду у колег з інших міст України, де цей рух з’явився раніше. Наталія Шевченко зауважила, що дуже хороша школа лікарняної клоунади в місті Рівному, а також в Одесі, Дніпрі, Запоріжжі та Києві. І хоча лікарняний клоун — це фах, в Україні вона неоплачувана, тобто фактично — це волонтер. І добре, якщо знаходяться меценати, завдяки яким можна покрити транспортні витрати та відновити костюми. «Костюми у нас спеціальні — з натуральних тканин, не дуже яскраві, щоб відповідали всім санітарно-гігієнічним вимогам. Грим наноситься мінімальний — і з міркувань гігієни, і тому що ми знаємо — дуже яскравий може діток налякати», — говорить Наталія Шевченко.
Тетяна Гріда, яка відома як лікарняний клоун Апельсина Наполеонівна, розповідає, що харківська «компанія» лікарняних клоунів відрізняється тим, що має в своєму складі «великий десант психологів». «Психологічна освіта допомагає осмислити вдалі шаблони у спілкуванні з дітками, що краще зробити, щоб хвора дитина йшла на контакт з нами. Також ми продумуємо програму залежно від того, в якому медичному закладі працюватимемо. Наприклад, в Інституті ортопедії імені Ситенка є розроблений реабілітаційний комплекс вправ, який потрібно робити майже всім дітям. Ми обіграємо цей комплекс, і зараз хочемо придумати, як же зробити так, щоб це було цікаво та весело. Тому що все-таки це пов’язано з болем. І ми намагаємося полегшити для дитини цей біль хоча на б на реабілітаційних заняттях. Діти абсолютно різні, з різними очікуваннями. І навіть якщо ми готуємо шаблони, абсолютно однакових виступів не буває», — ділиться Тетяна Гріда.
Харківські лікарняні клоуни виступають не лише в медичних закладах. Наприклад, я познайомилася з ними на Фестивалі вуличного мистецтва, в багатолюдному торговельному центрі. Тут у клоунів була місія не відвернути дітей від болю, від гнітючого лікарняного настрою, а показати, що лікарів боятися не варто, тому що багато діток панічно бояться медичних працівників. «Для нас цікавий і такий досвід. У нас є декілька ігор, наприклад, «в больничку», в рамках якої ми пропонуємо дітям лікувати клоунів, спробувати себе в ролі лікарів. Це багаторівнева гра, для того щоб звільнити дитину від страху перед лікарями та лікарнею, дати їй можливість виявити емоції, які вона накопичила в процесі свого досвіду спілкування з лікарями, показати, що робить кожен лікар, для чого лікарня. Це така ролева соціальна гра», — розповідає психолог.
2018 року харківські лікарняні клоуни планують розширити кількість медичних установ, де вони бувають, а головне — зробити ці відвідини регулярними. Тому що усмішка теж лікує, а клоуни в лікарні допомагають не лише дітям, а й батькам упоратися зі стресом.
