Віктор Неборак: — «Neбo-Rock» виник як продовження моєї манери читати деякі власні тексти. Манера полягає в несподіваному розчленовуванні слів на склади, затягуванні деяких голосних звуків, чергуванні акцентованих і притишених фраз. На різних поетичних акціях така манера виявляла певну гіпнотичну дію, публіка не надто вникаючи в сенс поезії, готова була відбивати ногами ритм. Ноги якось було вирішено замінити бубном, і це сталося в квітні 1992 року в Едмонтії. Місцевий актор, режисер і драматург, індіанець-сіук Флойд племені виконав ритмічну партію під «Королеву де білів» у моєму читанні. Наш дует мав несподіваний успіх. Кілька авангардових музикантів, які були на тій акції, запропонували мені записати з ними компакт. Вони мені пояснили, що у них це називається звуковою поезією. На жаль, я вже мав квиток на літак і домовленість про лекцію в Манітобському університеті. Але енергетичний заряд від священного бубна примусив мене, коли я повернувся додому, продовжити руханку в напрямку озвучення поезії. Спочатку була спроба робити це в межах групи «Неборак-рок-бенд», в аранжації якої прозвучав «Пан Базьо» на поезоопері «Крайслер Імперіал» (1992 рік, Оперний театр, Львів). Десь у цей час у мене виникла ідея цілісного твору, своєрідної сюїти, об’єднаної темою дня народження, який відвідують усілякі цікаві персонажі. Для втілення цього задуму були запрошені музиканти з провідних львівських груп (Роман Чайка — соло-гітара, «Мертвий півень», Всеволод Дячишин — бас-гітара, «Плач Єремії», Андрій Альфавіцький — ударні, «Неборак—рок-бенд», Олег Калитовський — літавра, «+GG+». У проекті також брали участь авангардовий художник Петро Старух (труба, перфоменс) та Руслана Лижичко (вокал). Уперше ця річ прозвучала на реберітаційній акції «Страхітливі уродини альтернативного я» у лютому 1994 року, у скороченому варіанті — на фестивалі «Альтернативна» (1994, Львів).
Наприкінці літа 1995 року Варшавське видавництво незалежної музики «Кока» (президент — Володимир Наконечний) видрукувало кілька сотень примірників касети поезо-рок-сюїти «Страхітливі уродини», які були поглинуті польським споживачем нетрадиційних витворів людського духу. Але «Neбо-Rock» від цього не постраждав і продовжує своє ефемерне існування.
