VIР-метро
У Санкт-Петербурзі бізнесмени запропонували оригінальний спосіб розвантажити історичний центр міста від автомобільного транспорту. Вони висловили готовність їздити в метро, щоправда, в спеціальних вагонах підвищеної комфортності. Підприємці готові сплатити виготовлення й закупівлю цих вагонів і платити за проїзд від 100 до 150 євро в місяць, повідомляють РІА «Новости».
Цю ідею обговорювали на конференції в Смольному, де міські підприємці і влада вирішували, що робити з вічними автомобільними пробками на проспектах історичного центру, і як ліквідувати транспортний колапс у Петербурзі. Проект, розроблений на основі викладень фахівців Науково-дослідного та проектного інституту територіального розвитку транспортної інфраструктури, передбачає включення до складу кожного потягу одного комфортабельного вагона. В них повинні бути зручніші крісла й міні-бари. Вхід до VIP-вагону передбачається із загального перону, але через особливі турнікети, налаштовані на спеціальні щомісячні магнітні смарт-карти вартістю від 100 до 150 євро.
Начальник управління стратегічного маркетингу холдингу, ініціатор проекту Ігор Мосциєв, зазначає, що петербурзька підземка — це метро глибокого залягання, і технічно дуже важко реалізувати цей бізнес-проект. Проте бізнесмени готові в нього інвестувати: придбати 250 вагонів, обладнати спецплатформи з турнікетами. Крім того, підприємці вигадали, як зняти соціальну напруженість, що може з’явитися в зв’язку з VIP-вагонами — наприклад, пустити прибуток від їхньої експлуатації на забезпечення безкоштовного проїзду для всіх пенсіонерів та інвалідів.
Прес-секретар петербурзького метрополітену Юлія Шевель стверджує, що «на жаль, технічно здійснити його сьогодні неможливо». «По-перше, ми не можемо забезпечити VIP-персон окремими ескалаторами, а пробивати зверху деякі «спецліфти» нереально: для цього потрібно було б зруйнувати якісь пам’ятники архітектури історичного центру міста, чого ніхто не дозволить зробити. По-друге, голова метрополітену вже заявив, що петербурзьке метро завжди було призначене для масового населення, і його соціальну функцію ніхто не збирається змінювати», — пояснює вона. До речі, майже рік тому голова Петербурга Валентина Матвієнко закликала раз на місяць користуватися громадським транспортом усіх міських чиновників. Тепер один день на місяць усі співробітники Смольного, включаючи саму Матвієнко, повинні пересідати на міський транспорт. Своє рішення губернатор аргументувала тим, що подібне входження чиновників «у народ» допоможе зрозуміти і швидше вирішити транспортні проблеми. До речі, в серпні минулого року їздити на роботу на маршрутках зобов’язали й красноярських чиновників. У певні дні замість службових автомобілів співробітники адміністрації зобов’язані їздити на роботу на громадському муніципальному або комерційному транспорті. Мета таких поїздок, за словами мера міста, особисте знайомство співробітників мерії з ситуацією в громадському транспорті.
Новий керманич заповідника
Дітище Героя України Михайла Сікорського взяв під опіку 39-річний вчений секретар. 84-річного Сікорського добре знають не лише в Переяславі-Хмельницькому, де він працює й проживає, а й в усій Україні. Михайло Іванович у місті створив 27 різнотематичних музеїв, які об’єдналися в Національний історико-етнографічний заповідник. Тепер любителі історичних пам’яток називають Переяслав «колискою історії». Нещодавно в Переяславі відбулася знаменна подія — посаду генерального директора НІЕЗ «Переяслав», який очолював Михайло Сікорський, посів Віктор Ткаченко. Обирали кандидатуру на посаду гендиректора заповідника тернистим шляхом. Справа в тому, що Михайло Іванович зробив неоціненний вклад в розвиток культурної спадщини країни, а ось заміну собі не зростив. Тому доволі складно було обрати достойну кандидатуру. Протягом двох місяців посаду в. о. генерального директора НІЕЗ «Переяслав» займала Галина Глушко. Водночас претендентів, які бажали посісти крісло начільника закладу, було сім. Головні «баталії» за вищезгадану посаду розгорталися між кандидатурами Галини Глушко та Віктора Ткаченка. Власне, й колектив заповідника розподілився на табори, де почалися чвари. Визначила кандидатуру нового гендиректора заповідника конкурсна комісія. Більшість її членів віддали голоси за Віктора Ткаченка. Нині розробляється новий штатний розклад, згідно з яким, Михайло Сікорський працюватиме радником генерального директора заповідника.
Віктор Ткаченко народився 19 жовтня 1969 року на Тернопільщині. У 1997 році закінчив Переяслав-Хмельницький педагогічний інститут ім. Г. Сковороди за спеціальністю вчитель історії та народознавства. У НІЕЗ «Переяслав» Віктор Ткаченко працює протягом дванадцяти років. Останнім часом займав посаду вченого секретаря заповідника, повідомляє Алла ПРИХОДЬКО.
