У неділю в аеропортах Львова, Києва, Харкова, Донецька, Одеси та Дніпропетровська у терміналах одночасно заграли симфонічні оркестри. Звучала «Ода до радості» Бетховена, яку також офіційно зареєстровано як гімн ЄС. Акція «Спільне повітря» припала на сороковий день загибелі учасників громадянського протистояння у Києві 18—20 лютого, тож однією із важливих її віх було вшанування пам’яті Небесної Cотні. Також всеукраїнський флешмоб мав на меті висловити підтримку єдності і цілісності України, і, нарешті, відзначити підписання Україною політичної частини Асоціації з Євросоюзом.
— На проведення цієї акції у аеропортах мене надихнув виступ Національного одеського філармонічного оркестру на ринку «Привоз» («День» писав про цю акцію у статті Володимира Кудлача «Одеса, ми вами пишаємося!» — Авт.), — розповідає одна з організаторів, координатор проекту у Києві Христина ХРАНОВСЬКА. — Хотілося об’єднати усі міста у єдиному пориві і показати, що немає ніякого сепаратизму, що ми можемо легко згуртуватися за допомогою музики. Ми вирішили проводити цей всеукраїнський флешмоб саме в аеропортах, бо вони символізують мирне небо і свободу.
Опівдні, у семи аеропортах прозвучав музичний твір «Ода до радості». Далі ж у кожному місті були свої «родзинки» програми. Харків’яни окрім гімну ЄС заспівали гімн України. В акції брали участь близько 120 музикантів, оркестром диригував заслужений діяч мистецтв України Віталій Куценко, музиканти працювали безкоштовно. Диригент повідомив, що колектив встиг провести тільки одну повноцінну репетицію напередодні перед концертом, оскільки «Ода до радості» — досить складний твір, його виконують рідко, і зіграти прямо з аркуша було неможливо. Глядачі демонстрували прапори та символіку України і Євросоюзу, серед учасників виділилася група велосипедистів-мімів з повітряними кульками національних кольорів і з плакатом Make love not war.
У Дніпропетровську до аеропорту приїхали близько тисячі городян — місцева інтелігенція, студенти вузів, а також активісти Євромайдану. «Це дуже добре, коли музиканти згуртовуються задля того, щоб об’єднати наших співвітчизників й усю Україну. Бетховенська «Ода до радості» несе особливу енергетику, вона дарує піднесений настрій людям. Це є символ прагнення України до європейської інтеграції», — розповідає музикант симфонічного оркестру Дніпропетровської обласної філармонії Наталя БІЛОУС. Оркестранти тричі, разом із хором Дніпропетровського театру опери та балету, виконали «Оду до радості» під бурхливі аплодисменти присутніх. Зворушені городяни скандували: «Молодці!», «Слава Україні!» та «Героям слава!»
У Донецьку короткий концерт на честь єдності України та підписання політичної частини Угоди про асоціацію з ЄС відвідало близько 200 осіб, деякі прийшли з синьо-жовтими стрічками та прапорами України. Анна Ярильченко зітхає: «На жаль, небезпечно виходити з прапорами України у центр Донецька, і тут хочемо показати, що ми — українці і прагнемо бути у єдиній щасливій країні». «Ода до радості» пролунала у залі очікування вильоту під портретом Сергія Прокоф’єва. Скрипаль Олександр КОВАЛЕНКО зауважив: «На цій акції я не тільки як музикант, а й як розсудлива людина, адже це — заради цілісності нашої країни, єдності та європейської інтеграції, хоча б за рівнем життя. Якщо кожний докладатиме хоча б трішки зусиль заради об’єднання країни, з іскри запалає полум’я». Єдиною перешкодою для глядачів стало місце проведення акції. До донецького аеропорту їде мало транспорту, чекати автобуса потрібного маршруту доводиться з півгодини. Деякі люди приїхали на виступ, коли музиканти вже розійшлися.
«Оду до радості» у Міжнародному аеропорту Львова ім. Данила Галицького виконали Академічний симфонічний оркестр «INSO Львів» і камерний хор «Глорія». Послухати геніальну музику Людвига ван Бетховена прийшло близько тисячі львів’ян та гостей міста, вони тривалими оплесками і вигуками «Браво!» спонукали генерального директора Львівської філармонії Володимира Сивохопа, який керував оркестром, удруге взяти до рук диригентську паличку. «Люди мистецтва, як і птахи, прагнуть до свободи, а свобода — це простір, небо, вільний політ думки, творчості і фантазії. Саме тому для акції «Спільне повітря» її організатори обрали аеропорти, — звернувся до присутніх Володимир Сивохіп. — У суботу ми робили у філармонії концерт-реквієм, зараз виконуємо «Оду до радості», уславлюючи таким чином людей, які боролися і загинули за нас. Ми прагнемо до свободи, до Європи. Своїм коротким виступом хочемо об’єднати людей і показати, що насправді життя щасливе та вільне. І таким воно має бути в Україні також».
У столиці ж одразу відвідувачів аеропорту Бориспіль привернули дві дівчини у яскравих синій і червоній вишиванках із великими прапорами України та ЄС. Коли ж по ескалатору почав підійматися оркестр, витягувати з чохлів інструменти, налаштовуватися, музикантів одразу обступили зацікавлені. У перших рядах з’явилися діти. Коли ж ансамбль заграв перші ноти «Оди до радості» — всі посміхалися. У такій захопленій атмосфері оркестр вирішив зіграти не лише гімн ЄС, а й рідний, український. І якщо «Оду» просто зачудовано слухали, то свій національний гімн виконували усі гуртом.
— Ми із задоволенням підключилися до цієї ініціативи і вважаємо, що саме час для таких дій, — коментує «Дню» Ольга КОНОНЕНКО, менеджер Ансамблю класичної музики ім. Бориса Лятошинського Національного будинку органної та камерної музики України. — Одразу ж зупинили свій вибір на «Оді до радості». Для мене ця композиція є символічною, адже у першій редакції Фрідріх Шиллер назвав свій вірш «Одою свободі». І ця трансформація, коли спочатку відбувається виборювання свободи, а потім настає момент радості, актуальна і у наш час. Хотілося б, щоб люди сприймали радість не у побутовому значенні, адже якщо заглибитися у етимологію цього слова, то побачимо, що це поняття означає єднання з божественним. І якщо ми прочитаємо переклад Миколи Лукаша «Оди до радості», то помітимо, що саме про єднання мільйонів, єднання сердець з Богом йдеться у вірші.
