Наступний пісенний форум пройде у Белграді. Вперше після 1989 року, коли у конкурсі перемогла Югославія, право на його проведення виборола балканська країна. Цього року Сербія, як суверенна країна, брала участь у «Євробаченні» вперше. Але це не завадило її представниці Марії Шерифович із композицією «Молитва», заручившись підтримкою телеглядачів багатьох країн набрати 268 балів і посісти перше місце. Друге і третє місце розподілили відповідно представник, чи то пак представниця, України Вєрка Сердючка з піснею «Dancing Lasha Tumbai» (235 балів) та російський гурт «Серебро», який набрав 207 балів. Така висока позиція Андрія Данилка та ажіотаж, який він зумів викликати у Фінляндії та Європі в цілому багатьох здивували. Кожна країна-учасник голосування, крім Албанії, підтримала нашу Вєрку Сердючку, а несподіванкою стали 12 балів від Андорри (найвищі бали Україні дали ще глядачі Португалії, Чехії, Латвії та Польщі), і всього-на- всього 8 — від Росії.
Про свої враження від конкурсу «День» попросив поділитися з нашими експертами:
— Конкурс пройшов на європейському рівні й ніяких претензій немає, — вважає поет Юрій РИБЧИНСЬКИЙ. — Рівень виконавців і самих музичних творів був достатньо високим. Найбільше мені сподобався російський гурт «Серебро». Я вважаю, що і їх пісня Song Number One та виконання було найкраще. Саме їм я б віддав перше місце. І не тому, що цей гурт наші сусіди... На друге місце я б поставив білоруса Дмитра Колдуна, на третє — співака із Туреччини. Атмосфера у Гельсінкі була однаково доброзичлива по відношенню до кожного виконавця, усіх приймали з радістю, з оплесками. Якщо організатори ставили перед собою завдання показати, що Європа єдина, що вона хоч і різнобарвна, але все ж як одна країна, то вони цього досягли. Було таке враження, що всі, хто бере участь у конкурсі — це європейська спільнота. Уболівали за своїх, і віддавали належне всім іншим. Єдиний недолік — це голосування. Можна не проводити сам конкурс, і результати голосування будуть такі самі. Віддають голоси, в основному, своїм сусідам. Я не проти балканських виконавців, але мені здається, що Сербія не була найкращою. Але країн колишньої Югославії настільки багато, що перемогти їх дуже складно (вони голосують один за одного). Це показав і минулий рік, де представники Балкан посіли друге місце. Якщо взяти ті пісні, які виконував білорус і росіяни — то це була сучасна естрада. А те, що співала Марія Шерифович — позавчорашній день. Щодо Данилка-Сердючки, то він був найоригінальнішим і несхожим на всіх інших артистів. Я не вважаю співом те, що показав Андрій — це естрадний номер. Але тенденція до популярності таких номерів існує, і вона має право на існування. Для Андрія Данилка це велика перемога, він розширив своє географічне існування і тепер може виступати по всій Європі, це справді велике досягнення.
— Загалом, цього року «Євробачення» видалося мені кращим за минулорічне, — сказав музичний критик Олександр ЄВТУШЕНКО. — Краще тому, що трохи змінився формат. Конкурс став різноманітнішим, було представлено більше музичних стилів. Окрім простої попси, з’явилося багато іншого. Наприклад, ретро під 80 ті (шведська група), джаз увиступі співака із Німеччини (цього взагалі раніше не було на конкурсі). Звучала і world music у виступі румунів. Були і рок-команди (з Ісландії та Чехії), щоправда, далі півфіналу вони не пішли, але тим не менше вони були заявлені. Сербія мене вразила піснею. Марія Шерифович взяла дуже серйозну пісню — баладу «Молитва» — якісне аранжування і повна відсутність сценографії, та виглядав цей виступ дуже переконливо. Особисто я голосував за Сербію. Марія Шерифович — достойна переможниця. Наявність цього року специфічних шоу з перевтіленням чоловіків у жінок (Данія та Україна) на «Євробаченні» — це свідчення певної європейської моди. У нас була також свого часу епопея з геями. Коли заявили про себе Борис Моісеєв, Сергій Пєнкін, Кость Гнатенко. Це дратує суспільство. А артисти це використовують як чинник контраверсійності. Я вважаю, що Андрій Данилко цілком заслужено посів друге місце. Було б дивно, якби він переміг... Бо все-таки те, що робить Данилко — це у певному сенсі субкультура, поєднання балагану, цирку і поп-музики.
Конкурс «Євробачення» протримається ще не один рік. Я не думаю, що є якісь грандіозні перспективи, бо в Європі насправді є значно гучніші фестивалі. Просто ми про них не знаємо, бо так чи інакше досі живемо за залізною завісою. Є, наприклад, World Music Festival. Дуже цікаве шоу, про яке ми нічого не знаємо, хоча наші команди беруть у них участь і посідають непогані місця. Наприклад, український гурт «Гайдамаки» потрапили у шістку найкращих на World Music Festival. Дуже значна перемога, цей фестиваль котується значно більше, ніж «Євробачення». Цей конкурс у нас популярний просто тому, що Україна стала учасником Європейської мовної спілки, а «Євробачення» потрапило на наші телеекрани. Воно, безумовно, займає свою нішу, але я б не переоцінював його як музично- культурне явище, хоча недооцінювати його теж не можна.
Десятка «Євробачення-2007»:
1. Сербія — 268 балів
2. Україна — 235 балів
3. Росія — 207 балів
4. Туреччина — 163 бали
5. Болгарія — 157 балів
6. Білорусь — 145 балів
7. Греція — 139 балів
8. Вірменія — 138 балів
9. Угорщина — 128 балів
10. Молдова — 109 балів
