Восьмий етап з автоперегонів «Формули-1» деякою мірою скоригував інтригу чемпіонату в бік звичного для шанувальників «королівських перегонів» вектора. Головний фахівець з Гран-прі Канади Міхаель Шумахер (на острові Нотр-Дамм німець до цього виграв 5 перегонів) підтвердив свою кваліфікацію й ушосте святкував перемогу на автодромі Жилля Вільнева, легендарного гонщика «Ферарі» й батька одного з учасників недільної гонки Жака Вільнева, який так само, як і батько, став чемпіоном «Формули-1». Проте було це за часів перебування Жака в найсильнішій на той момент формулічній «стайні» — «Уїльямсі». А нині, виступаючи за посередній «Хонда- БАР», талановитий канадець уже вкотре не зміг приборкати норовливий японський двигун і, розчарувавши місцеву торсиду, вибув уже на 14 колі. З урахуванням того, що загалом цих кіл було аж 70, зрозуміло, чому Жак уже відкрито говорить про неконкурентоспроможність своєї машини. Інтриги ситуації додає той факт, що партнер Шумахера по «Феррарі» Рубенс Барікелло поки що не пролонгував контракт з італійцями. І на його місце, якщо вірити чуткам, посилено сватають Вільнева. Ці чутки ще підігріваються й тим, що легенда «Формули-1» і батько канадця — Жилль Вільнев найяскравіше виступав саме за італійську команду. Проте чутка йде по всьому свiту, як і личить змаганням, бюджет яких перевищує мільярд доларів. Та що там, бюджет лише топ-команд типу «Макларена» або тієї ж «Феррарі» по півмільярда на кожну. Тут, як у професійному боксі або футболі. Чутки — такі ж атрибути дорогого спортивного шоу, як яскраві перемоги.
Після сходу свого земляка, якого за великим рахунком і в очковій зоні багато хто побачити б вважав за щастя, публіка переключилася у своїх уподобаннях на «Феррарі». Принаймні саме яскраво-червоних стягів на трибунах було більше, ніж інших. І цього разу надії вболівальників справдилися. Шумахер виграв, а Барікелло посів п’яте місце, відвоювавши його в одного з фаворитів нинішнього чемпіонату Тіммі Райкконена з «Макларена». Як і на минулому, сьомому, етапі дорогами Монте-Карло, доля першого місця розігрувалася на піт-стопах. Як не тішили себе шанувальники «королівських перегонів», що вже в Канаді то вони побачать обгони і боротьбу безпосередньо на трасі, нічого подібного не було. Фактично те ж Монте-Карло, де обгони можливі тільки внаслідок помилки пілота, тільки без міського антуражу. Вузьке полотно траси імені Жілля Вільнева в поєднанні з надшвидкостями сучасних двигунів, що місцями зашкалюють за 350 км/год, уможливили тільки обгони кругових та сподівання на помилки конкурентів. Зі стартового поля боліди рушили в такому порядку: 1. Ральф Шумахер (Уїльямс) 2. Хуан-Пабло Монтойа (Уїльямс) 3. Міхаель Шумахер (Феррарі)... Для Шумахера-молодшого це вже другий поул поспіль. Першим помилився Монтойа, якого на третьому колі розвернуло в повороті біля «Стіни чемпіонів», одного, до речі, з небагатьох теоретичних місць обгону на трасі. Щоправда, на відміну від тих, хто, власне, цю примітну назву місцю на треку дав (об цю стіну чимало спортсменів ламали свої боліди), колумбієць на трасу повернувся, але вже далеко позаду Шумахера-старшого, який скористався подарунком. Той швидко наздогнав молодшого брата, й так вони по-родинному й продовжили намотувати коло за колом, не ризикуючи даремно в очікуванні піт-стопів.
На 20 колі першим на піт-лайн пішов гонщик «Уїльямса» і помилився. Міхаель, скориставшись чистим треком, зумів створити собі невеликий заділ і колом пізніше навіть незважаючи на більш довгий піт- стоп зміг вискочити буквально перед носом у брата. Мабуть, це був найдраматичніший і найвидовищніший епізод перегонів. Далі — та сама картина, що й до піт-стопу, тільки тепер уже яскраво-червоний болід був попереду. Дивно, але ніхто з гонщиків, за винятком Райкконена, не ризикнув використати тактику одного піт- стопу, що досить характерно для канадського Гран-прі. Та й фінн пішов на ризик не від хорошого життя. Днем раніше він повністю провалив кваліфікацію, показавши в ній лише останній(!) час. А тим часом до Канади він був лідером чемпіонату світу. Друга дозаправка становища лідерів не змінила й Міхаель спокійно доїхав до фінішу, везучи в паровозі, крім брата, Монтойю й молодого іспанця Фернандо Алонзо, який відіграв у лідера більш як 10 секунд. Але в Канаді наздогнати й обігнати — це дві великі різниці. «Феррарі» було значно повільнішим за надпотужні двигуни «БМВ», встановлені на «Уїльямсах», але дивідендів пілоти англійської команди не отримали ніяких, за останні 8 кіл так і не зробили реальних спроб обігнати «Червоного барона».
Тим самим, уперше в чемпіонаті Міхаель Шумахер вибрався на звичне для себе перше місце в загальному заліку, а «Феррарі» повернула собі лідерство у «Макларена», що дуже невдало виступив у Канаді. (14 командних очок проти трьох). Тепер «Макларен» манни небесної чекає, коли конструктори доведуть до ладу новий болід MP-4-17, який очікувався ще на минулому етапі. А цифра 6 приємна для Міхаеля Шумахера в усіх значеннях. Шоста перемога на Гран-прі Канади принесла йому довгождане лідерство в загальному заліку й наблизила до рекордної — шостої перемоги в чемпіонатах світу з автоперегонів «Формули-1». Нагадаємо, що нині німець ділить титул п’ятиразового тріумфатора «Королівських перегонів» з легендарним аргентинцем Хуаном-Мануелем Фанхіо.
Підсумковий результат Гран-прі Канади. Монреаль.
1. М. Шумахер
2. Р. Шумахер
3. Х-П. Монтойа
4. Ф. Алонсо
5. Р. Барікелло
6. К. Райкконен.
Положення в чемпіонаті:
1. М. Шумахер — 54 (очки)
2. К. Райкконен — 51
3. Ф. Алонсо — 34
4. Р. Шумахер — 33
5. Х-П. Монтойа — 31.
