У «пляжної» скульптури завжди шанувальників більше, ніж у монументальної. «Замкам» із піску, які живуть кілька днів, смішно претендувати на вічність, і, можливо, тому вони розмовляють iз глядачами доступною мовою притч та анекдотів.
Другий Київський фестиваль пісочної скульптури, який відкрився 26 червня на «Оболонських Липках» (поблизу метро «Мінська» в місті Києві), схожий на застиглий карнавал. Не звертаючи увагу на погоду, простодушно раділа публіка й поспішала сфотографуватися біля експонатів, які вразили уяву. «Пам’ятникам для народу», що збризнутi спеціальним клеєм, дощик не страшний.
Понад усе й журі, й глядачам сподобалися скульптури з гумором. Гран- прі та приз глядацьких симпатій дістався роботі Володимира Кузнєцова та Дмитра Федичева «Поїхали!». Авто з повногрудою дівою штовхає з останніх сил втомлений мужичок. Що ж, успіх цілком зрозумілий. Кабріолет iз розкішною красунею (для чоловіків) і жилавим «штовхачем» (для жінок) для багатьох — ось воно щастя, ось воно солодке!
Голова журі (і єдиний у ньому професіонал) відомий український скульптор Олег Пінчук закликав «не ставитися до цього вибору серйозно». Він вважає кращою багатопланову композицію «Сердвіч», де «біг-маг сучасності» нафарширований свинками — п’ятачок стирчить iз одного боку, хвостик — з іншого, стручками перцю, горілочкою. Такий іронічний й навіть дещо знущальний символ епохи споживання. Можливо, «спинним мозком» відчувши каверзу, обивателі й «прокотили» явного фаворита. Тим більше, що скульптура «Кроки» (величезних ніг) цих же авторів — Назара Білика та Олександра Михайлицького перемогла на першому фестивалі минулого року. Заохочувальний приз політкоректно дістався китайському автору Тин Пену за «Урбаністичне дерево», де могутнє коріння і стовбур продовжує крона-місто. У цьому році фестиваль став міжнародним, і крім китайського, над ним майорiли прапори Кореї та Афганістану.
На п’ятки досвідченим майстрам наступав дитячий конкурс. Якщо досвідчені скульптори творили майже жартуючи, то маленькі творці, отримавши шанс самовираження, «грузили» публіку глобальними ідеями та космогонічними концепціями. Гран- прі отримала «Втілена жіночність» команди Академії мистецтв Оболоні, де на піраміді, яка перетікає в Земну кулю, лежить символічна фігура жінки.
Через трудомістку технологію, творчій дітворі довелося важче за всіх. Перш ніж приступити до «відсікання зайвого», кар’єрний пісок (10—15 тонн для однієї статуї) трамбують у кубовидних формах. І оскільки підсобні робітники юним авторам не допомагали, вони ледве встигли втілити задумане. Захопившись, майже всі юні конкурсанти отримали опіки та сонячні удари. До того ж, грошових премій молодому поколінню не вручали.
Так чи інакше, організований комп’ютерною студією «АМАВІ» й підтриманий Головним управлінням культури та мистецтв, Київською міською адміністрацією та Державною податковою адміністрацією України, Київський фестиваль пісочної скульптури розвивається. Готується до друку каталог кращих робіт. І дайте час — одна з найкрасивіших набережних Києва, вулиця Прирічна, ще буде приймати тисячі відвідувачів, як у Пітері та Амстердамі. І, можливо, несерйозний, але такий симпатичний конкурс доросте до вершин творчого самовираження українських мультиплікаторів та карикатуристів. Це родинні музи, й плакатно-пародійним по духу пісочним скульптурам є звідки черпати кадри та традиції.
