З цієї п’ятниці, 10 грудня, у Києві, Донецьку, Дніпропетровську та інших містах України почнуть працювати ялинкові базари. Інформація про їхнє відкриття активно поширюється через комунальні засоби масової інформації. Але замість заклику не купувати живі ялинки, від місцевих органів влади йде нейтральна інформація: де й почім можна буде придбати новорічні красуні. І ні слова про те, що окрім законних ялинкових базарів, де деревця продаватимуть лісові господарства, активно працюватимуть і браконьєрські ринки. Скільки незаконних продавців працюватиме по всій Україні — ніхто не каже, оскільки жодна зі структур, яка опікується охороною лісів, не веде такої статистики. Так само не ведеться облік і самих ялинкових базарів та зрубаних за рік ялинок. За підрахунками Національного екологічного центру України, лише у Києві щороку працює близько сотні ялинкових базарів, на яких продають десятки тисяч дерев. Причому торік на одному з ринків майже 10 тисяч ялинок лишилися непроданими.
Державна екологічна інспекція щороку проводила по всій Україні рейди, щоб виявити незаконний продаж новорічних красунь. Однак чи будуть вони цієї зими, коли відповідно до указу Президента мають бути ліквідовані 40 державних служб та комітетів, серед них і екологічна інспекція? Лишається сподіватися лише на роботу екологічної громадськості та на здоровий глузд наших громадян, які шукатимуть альтернативу живим ялинкам. Їх є декілька — штучна ялинка, дерево в горщику, яке потім можна висадити в грунт, або ж ялинкові гілки, які часто є результатом санітарного зрубування. Це краще, ніж купувати на якихось два-три тижні дерево, яке потім все одно опиниться на смітнику. Бо шкода, завдана природі при вирубці хвойних, надзвичайно велика.
— Вирубка будь-якого дерева порушує баланс у природній системі. Бо ліс — це не лише кубометри деревини. Наприклад, лише до дуба прив’язано понад чотири тисячі рослин та тварин. І всім їм треба десь жити, — коментує заступник голови Національного екологічного центру Олексій Василюк. — Бажання просто бачити протягом різдвяних свят у кімнаті ялинку не може виправдати того, яка значна кількість кисню не потрапить до атмосфери із загибеллю кожного дерева, та те, що дерево не зможе виконати призначених йому функцій в екологічній системі. А один гектар хвойних дерев виділяє 30 тонн кисню на рік (не враховуючи фітонцидів), один гектар ялинкового лісу забезпечує річну потребу людини в кисні. Найчастіше, ялинки, що йдуть на продаж, лісові господарства вирощують на спеціальних плантаціях. Офіційно вони числяться як ліс, хоча фактично — це город: десятки або тисячі гектарів землі посеред лісу, на яких немає дерев, які реально постійно ростуть, бо молоді ялинки зрубують, а нові насаджують.
Щоб відрізнити ялинку, зрубану законно від браконьєрської, екологи радять звернути увагу на її зовнішній вигляд. Оскільки лісники дерева не рубають, а пиляють, то ялинка має бути спиляна. І ще — на місці спилу повинно стояти клеймо, яке ставлять лісоруби: кружечок або зірочка чорного чи фіолетового кольору. Також можна вимагати у продавця наявності лісорубного квитка. До речі, два роки тому, коли монтували центральну ялинку на Майдані Незалежності, екологи заявляли, що всі маленькі деревця були незаконно зрубані. На щастя, деякі міста почали взагалі відмовлятися від живих ялинок на центральних площах. Кілька років тому таку ініціативу проявили Кривий Ріг, Запоріжжя, Херсон.
Тим часом студентський екологічний рух «Дружина охорони природи» готується до власної пропагандистської кампанії. Волонтери руху планують проводити лекції у школах про шкоду від вирубування дерев, а також спільно з екологічною міліцією проводити рейди по стихійних ринках. А екологи Дніпропетровська розвішають на ялинках, що ростуть на центральних вулицях міста, кульки з написом: «Я не хочу висіти на трупах». Таку пропагандистську роботу «Дружина охорони природи» веде уже 50 років (цей ювілей вона відзначатиме 13 грудня). Однак чомусь суттєвого результату досі немає, а стереотип про Новий рік із живою ялинкою так і не зламався до кінця.
