«Без кераміки хата холодна», — зауважує мисткиня зі Львова Ганна Друль, учасниця фестивалю «ЦеГлина-2016». На події Ганна представила «Пейзаж» і «Метеорити», роботи, що відсилають до чогось космічного, неземного. Взагалі на фестивалі «ЦеГлина» цього року багато незвичного. Наприклад, дивні створіння Івана Фізера: «Химерна», «Чужоземний», «Піщаний». Різні «Голови» Олександра Мірошниченка розпадаються на фрагменти, з яких проступають обличчя.
Загалом на фестивалі представили понад 70 робіт 33 авторів з України, Польщі, Литви та Японії — подія вперше набула статусу міжнародної. Захід проводять на новій локації — у керамічному арт-просторі «ЦеГлинаАрт», відкритому якраз до початку фесту. Ідея проекту належить керамістці Олесі Дворак-Галік. Вона та Юлія Островська стали кураторами «ЦеГлини-2016». Проект реалізується за підтримки благодійного фонду Sky Art Foundation.
Організатори прагнуть познайомити з мистецтвом кераміки якомога більше людей. Тому чотири роботи, представлені на «ЦеГлині», є тактильними — люди зі слабким зором можуть відчути їх на дотик. Одна з таких — «Корпускула» митця з Києва Гії Міміношвілі. Робота являє собою дві сфери, що зливаються. Або ось-ось роз’єднаються — можна трактувати по-різному. Сфери мають заглиблення, де сховані конусоподібні форми, — якщо їх поворушити, роздасться гуркіт, бо всередині цих форм теж містяться певні елементи. Автор зумисно не фарбував свою роботу, щоб незряча людина відчула шамотний матеріал. «Я поєдную динаміку, ритміку, звук. Робота має стати певним лабіринтом», — пояснює Гія Міміношвілі. Митець переконаний, що люди зі слабким зором відчувають скульптуру краще за тих, у кого зір хороший, бо мають загострене відчуття форми.
Учасників фестивалю заохочують експериментувати, але основні складники роботи кераміста не змінюються століттями. «Глина, випал, поливи і думка художника — ось головне», — перераховує Олеся Дворак-Галік. А Ганна Друль зізнається: «Керамісти — страшні трудоголіки! Вони дуже прив’язані до печі і мало ходять по різних зібраннях. Насамперед — майстерня і піч, кераміка — це трудомістка тяжка робота». Інша львівська керамістка Ірина Марко додає, що інколи роботу доводиться перефарбовувати п’ять разів — хочеться її вдосконалювати.
«Керамісти — художники, які працюють з об’ємом. І ми боремося за те, щоб кераміка мала статус високого мистецтва», — наголошує Олеся Дворак-Галік. Тепер це мистецтво можна відкривати протягом усього року: Олеся обіцяє, що у просторі «ЦеГлинаАрт» регулярно проводитимуть події, пов’язані з керамікою.
Сам фестиваль «ЦеГлина-2016» цього року триває до 24 серпня. Організатори підготували велику програму з дискусіями, творчими вечорами, презентаціями персональних проектів, лекціями тощо. Тож завітайте на подію, що відбувається на столичному Подолі, у просторі «ЦеГлинаАрт».
