Проект представили у Національному художньому музеї України, підготували — спільно з фундацією Stedley Art Foundation. У п’яти блоках представлено 23 авторів, близько 100 живописних і графічних творів з музейних і приватних колекцій, архівні матеріали. Також організатори проекту «Мистецтво українських шістдесятників. Можливість музею» планують влаштовувати дискусії, кінопокази, лекції, зустрічі з цікавими особистостями.
РУКИ І СХЕМИ
Куратори виставки Ольга Балашова, Лізавета Герман і Марія Ланько зібрали роботи, які до цього неможливо було побачити разом. Зокрема, у Києві вперше показують колажі та ескізи Вілена Барського.
Інші унікальні експонати — з десяток шифрів з «Книг схем» відомого монументаліста Валерія Ламаха. Цей митець оформив багато публічних місць у Києві та регіонах України, але magnum opus художника були «Книги схем», теоретична філософсько-художня праця, яку він писав від руки і в стіл. Як розповідає Лізавета Герман, «Книги схем» — це спроба розглянути історію мистецтва від архаїки до Іллі Рєпіна через авторську систему знаків.
КОСМІЧНІ МИТЦІ
Шістдесятники досить часто намагалися відтворити — у своїх «нелегальних» пошуках — певну систему світобудови, пізнати космос. Роботи ужгородця Павла Бедзіра та одесита Олега Соколова перетиналися за смислами, хоча митці не знали один одного. Бедзір у деяких своїх наче абстрактних роботах прагнув осягнути структуру космосу. А містик Соколов сприймав космос як уособлення гармонії Всесвіту. У творчості Олег Соколов прагнув синтезу кольору, музики, поезії.
АВТОПОРТРЕТ ОЛЕКСАНДРА ДУБОВИКА, СТВОРЕНИЙ 1967 РОКУ / ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»
«Сплав» мистецтв намагався віднайти і Флоріан Юр’єв. Свого часу митець хотів розробити мову, що базується на кольорі. Справа у тім, що мати Юр’єва була тунгускою, а у тунгусів немає писемності, тож художник прагнув її створити. Роботи Флоріана Юр’єва, представлені на виставці в НХМУ, пов’язані з експериментами у світломузиці і світлопоезії.
«БАГАТО ВТРАЧЕНО І НЕДОСТУПНО»
Виставка у Національному художньому музеї є продовженням дослідження «Мистецтво українських шістдесятників» — книги, що цієї весни представило видавництво «Основи». Проект є ескізом до омріяного музею сучасного мистецтва — його експозицію куратори пропонують починати саме з шістдесятників. Взагалі проблема нестворення згадуваного музею — важливий компонент виставки. Марія Ланько акцентує: «Багато з доробку шістдесятників вже втрачено і недоступно. Цей період заслуговує ретельнішого ставлення і єдиного музейного простору».
Шістдесятники зі своїми космічними пошуками були справжніми прибульцями у Радянському Союзі. Різного віку і переконань, з різними вподобаннями й інтересами, цих митців об’єднав час, коли вони шалено експериментували. Через схеми й образи-ключі шістдесятники намагалися створити модель ідеального світу і, можливо, так приручити дику реальність.
Побачити невідомий доробок художників-нонконформістів можна на виставці «Мистецтво українських шістдесятників. Можливість музею», що триватиме в НХМУ до 21 лютого.
