Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Рештки війни стають скульптурами

Такі перетворення робить ізраїльський фотограф Ілля Єфімовіч
21 вересня, 2016 - 19:52
ФОТО НАДАНО ГАЛЕРЕЄЮ ЦЕХ

Нині виставка митця A LOCAL триває в Києві, у галереї ЦЕХ. Це подвійна прем’єра: Ілля, який представляв свої роботи в Італії, Німеччині, Америці та інших країнах світу, вперше показує проект в Україні. Також це перша виставка фотографії у галереї ЦЕХ.

Ілля створює мистецькі світлини, а також працює журналістом в американській агенції Getty Images, часто знімає у зоні ізраїльсько-палестинського конфлікту, є співзасновником платформи документальної фотографії The Archive Magazine.

Чорно-білі світлини зроблені протягом 2016 року в Ізраїлі та Палестині. «Усі мої проекти — певний ланцюжок, вибудовується своєрідна мапа, — зауважує Ілля Єфімовіч. — Є людина, персонаж, котрий являє певну історію, і поруч ставиться якесь місце, інколи пов’язане з ним, інколи ні, і утворюється новий ланцюжок, нова оповідь».

В основному фотограф знімає в Ізраїлі, часто у пустелі, у районі Мертвого моря. «Ця місцина мені дуже подобається, бо одне з головних завдань моєї роботи — привернути увагу людей до того, що вони роблять з тою чи іншою територією, що залишають після себе, — пояснює Ілля Єфімовіч. — З цього виростають цікаві мотиви. Наприклад, робота A Wall («A — стіна». — Авт.), де зображені п’ять плит. Для когось вони уособлюють якийсь дім, для когось — наслідки бомбардування. А реально це приміщення старої військової бази, де був тир. Сьогодні база закинута, там залишились якісь речі, що можуть розповісти про людей, які там жили і працювали».

Митець дуже уважний до технічного процесу. Для проекту A LOCAL Ілля знімав старою камерою, з негативами розміром 20 на 25 сантиметрів. «Постійно користуюся різними форматами, різними камерами, бо дуже люблю технологічну частину роботи. Але мої фото з різних проектів поєднує те, що я намагаюся створити з об’єкта скульптуру. На всіх моїх портретах дівчата стоять без взуття. Це для того, щоб якось відділити їх від тла. І вони теж стають певними об’єктами», — ділиться Ілля.

Єфімовіч чітко відділяє журналістську роботу від мистецьких експериментів. «Журналіст має знімати дуже швидко. Коли ти відсилаєш роботи у своє агентство, завжди робиш це на п’ять секунд, хвилин пізніше. У художньому процесі все відбувається набагато повільніше, немає прив’язки до часу. Та й робота з об’єктами інша. У журналістиці ти маєш бути, як муха на стінці, щоб тебе ніхто не помітив. Ти не повинен бути частиною події. А при художній зйомці, коли тільки ставиш великий фотоапарат, вже не можеш цим жестом не створити чогось додаткового у фотографії», — зазначає автор виставки.

У роботах ізраїльського фотографа відчувається співзвучність з Україною. І справа не лише у тому, що Єфімовіч часто зображує об’єкти, поруйновані війною. Груда дрібного каміння у роботі GoRa, тобто «ГоРа», римується із зображенням донбаських териконів. «Мені сподобалось, що цей проект філософський, меланхолійний, поетичний, — ділиться засновник галереї ЦЕХ Олександр Щелущенко. — Кожна робота досить сентиментальна, навіть наївна у чомусь. За композицією світлини часто виглядають як фактура, з якої потім витягаєш сюжет. Ти бачиш набір фактури, а потім усвідомлюєш, що перед тобою колишній міст або машина».

Виставка A LOCAL триватиме у київській галереї ЦЕХ до 1 жовтня.

Марія ПРОКОПЕНКО, «День». Фото надано галереєю ЦЕХ
Газета: 
Рубрика: