Легендарній Габріель Шанель виповнилося б 125 років.
Серед великих модельєрів Габріель (Коко) Шанель займає особливу позицію. Її колеги одягали жінок, а вона жінкам допомагала. Для перемоги фемінізму француженка зробила більше, ніж усі політики разом узяті. Перемогу їй приніс здоровий глузд: вона просто зняла з дам надлишок одягу та ревізувала чоловічий гардероб.
Светр з машинного трикотажу став прообразом сукні джерсі, чоловіча сорочка — блузки сорочкового крою, брюки-кльош перейшли до дам практично без змін, а шкільний блейзер племінника навіяв думку про вкорочений жакет. Але найбільшу революцію Шанель здійснила на одвічно жіночому полі, пишуть izvestia.ru. З її подачі довгі подоли, рюші й волани поступилися місцем маленькій чорній сукні. Вона позбавила дам необхідності носити корсет і примусила їх стежити за фізичною формою. Розкріпачені, коротко стрижені, вільні в ході та сильні в м’язах жінки «від Шанель» були готові до боротьби за незалежність, тим більше, що сама мадемуазель служила їм надихаючим прикладом.
Що в її бурхливому 87-річному житті було правдою, а що вигадкою, знала тільки вона. Проте незаперечними, на думку біографів, виглядають наступні факти її біографії: народилася в бідній родині, виховувалася в монастирському притулку, свій перший магазин 1913 року відкрила на гроші коханця — офіцера провінційного гарнізону — і досягла успіху. 1938 року «Будинок Шанель», в якому працювали близько 4000 робітниць, продав 28 000 виробів! З початком воєнних дій Коко згорнула виробництво на довгі 15 років, щоб, повернувшись, відродити свою справу й осоромити конкурента, що набрав силу — Крістіана Діора. «В його житті не було жодної жінки, — іронізувала вона. — Що він може про них знати»?
«МАКСИМИ»
Сама Шанель знала багато, і не тільки про жінок. Незадовго до Другої світової війни вона опублікувала свої «Максими» — короткі висловлювання про життя і моду, а в останні роки її постійно супроводжував журналіст Марсель Едріх, що зібрав афоризми мадемуазель в книжці «Загадкова Коко Шанель». Ось деякі з них:
«Чоловіки, які бажають виділитися за допомогою костюма, — кретини».
«Звикаєш до потворності, але не можна звикнути до неохайності».
«Моє єдине мистецтво полягає в тому, щоб за допомогою ножиць різати й спрощувати одяг, в той час як інші його ускладнюють».
«Жінки хочуть мінятися — переодягатися. Вони не мають рації. Я за щастя. А щастя в постійності й у тому, щоб не змінюватися».
«Що таке розкіш? Гарно зшитий костюм, який можна носити довгі роки».
«У моді, як в архітектурі, головне — пропорції».
«Капелюх — вища відмінність привілейованої жінки».
«Моду створюють для кількох сотень людей. Я створила стиль для цілого світу».
— Габріель Шанель була дуже талановитим організатором виробництва, менеджером чужих талантів і, залишаючись вірною своєму графічному стилю, запевнила весь світ, що винайшла моду, — вважає Олександр Васильєв, художник, історик моди. — Шанель для моди — прекрасний приклад того, що і селянська дочка може досягти королівських висот при вірному підборі потрібних чоловіків у мирний і воєнний час. На мене найбільше вплинула міфоманія Мадемуазель. Складаючи свою біографію, Шанель допомогла створити собі прижиттєвий пам’ятник. Практично жодне з «винаходів» Шанель не було її власним, але стиль її «Будинку» виявився дуже інтелігентним і зручним для вікових жінок...
P.S.: Через 12 років після смерті Шанель «Будинок Шанель» очолив Карл Лагерфельд, який не залишив від стилю Коко Шанель практично нічого, перетворивши цей кілька застарілий лейбл на популярний і бажаний бренд. Колекції Шанель кінця 90-х виглядали так, неначе Лагерфельд повернувся до коріння, до того, з чого починалася легенда: легких тканин і елегантної простоти крою.
