25 лютого на сцені Жовтневого палацу (МЦКМ) артисти Балету Євгена Панфілова покажуть свій популярний спектакль — шоу-пародію «Російська спокуса». Ця програма мала успіх у публіки багатьох країн світу. У ній мовою сучасного танцю та пластики артисти з гумором «розповідають» про те, як народжуються екзотичні номери вар'єте, де є гримуча суміш — шарм «Мулен Ружу» та російський колорит, а за блиском і мішурою герої вистави воюють за своє місце на сцені, плетуть залаштункові інтриги, а вся дія відбувається під музику популярних шлягерів... Цей балет — міжнародний російсько-французький проект. Розкішні й екстравагантні костюми (їх у виставі чотири сотні) шили у Франції, а в кордебалеті нарівні з професійними танцівниками грають звабливі російські красуні — дівчата-моделі (загалом у шоу виступають 36 танцівників).
«Російська спокуса» стала фатальною в долі Євгена Панфілова. Відомого хореографа знайшли по-звірячому вбитим (7 ножових ран) у власній квартирі. Трагедія сталася 13 липня 2002 року. У Пермі того дня проходив чемпіонат Європи з боксу, й у рамках культурної програми панфіловський балет мав показати саме «Російську спокусу». Але на репетицію Євген Олексійович не прийшов, а такого нехлюйства в роботі він собі ніколи не дозволяв. Його телефон мовчав, колеги почали хвилюватися, поїхали до нього додому, а там знайшли спотворений труп балетмейстера... Смерть Панфілова викликала шок не лише в Пермі (його обожнювали в місті), а й у всіх шанувальників самобутньої творчості цієї талановитої людини, майстра танцю (лауреата міжнародних конкурсів, театральної премії «Золота маска»). Досі так і залишається таємницею, хто й за що його вбив...
Євген Панфілов залишив після себе чотири театри в одному — Балет Євгена Панфілова: чоловічий театр — dance-company «Бійцівський клуб»; жіночий театр — Белль-кардебалет-груп; змішаний театр — «Балет товстих» і, нарешті, професійну трупу. Усі «панфіловці», як себе називають танцівники театру, продовжують його справу, а виступи Балету Євгена Панфілова завжди проходять з величезним успіхом.
«Про великого балетмейстера сучасності, який своїми постановками підняв провінційну Перм до рівня хореографічної столиці модерну», — як писали про Панфілова закордонні критики, — ще за життя Євгена Олексійовича ходили легенди. Ви лише уявіть, за неповних 47 років, відміряних йому долею, він поставив 85 балетів (!) і близько 150 хореографічних мініатюр (!) У всіх його спектаклях відчувається особливий панфіловський почерк. Він виражається у винахідливій режисурі, виразних засобах різних танцювальних стилів: класика, фольклор, модерн. Балетмейстеру дуже близькі були теми трагічні й драматичні. Він завжди підкреслював суперечність складного сучасного світу, людську вразливість і незахищеність. Особливий успіх мали три його постановки — «Калинка», «Північні візерунки», «Фантазії на тему «Половецьких танців». За спектакль «Баби. Рік 1945» Панфілов отримав «Золоту маску», а його «Вісім російських пісень» викликали величезний інтерес у вибагливих парижан. Панфіловські «Криваве весілля» й «Авакум» стали світовими прем'єрами, завоювавши любов багатьох глядачів. Невичерпна фантазія, величезна працездатність і вибухова енергія дозволяли Євгену Олексійовичу ставити свої програми одна за одною.
Немов відчуваючи, що часу відведено не так уже й багато, Є. Панфілов жив у шаленому темпі, постійно щось вигадував, винаходив, і найдивніше полягало в тому, що всі його фантастичні витівки втілювалися на сцені. Він був дуже обдарованою людиною, чудовим танцівником і хореографом, писав вірші, придумував сценографію всіх своїх балетів. Знімався в кіно. Робив шоу-проекти, режисирував свята, був геніальним менеджером свого театру, а його останньою постановкою став балет «Уроки ніжності». Як написав один із критиків про спадщину, яку Євген Олексійович залишив балетоманам, «сьогодні цілковито зрозуміло, що Панфілов майже єдиний iз хореографів нового покоління ставив спектаклі, здатні переживати не тільки театральний сезон, а й свого творця».
