На 6 червня заплановано спільне засідання представників Академії мистецтв України та Колегії Міністерства культури і мистецтв, на якому буде підписано протокол про висунення фільму Олеся Саніна «Мамай» на здобуття премії «Оскар», повідомляє «Корреспондент» (www.korrespondent.net). Для номінування на цю найпрестижнішу кінематографічну премію потрібно виконати цілий ряд умов. «Мамаю» — першому українському фільмові, знятому за новою технологією, — вдалося пройти техкомісію, а також заручитися обов’язковими рекомендаціями трьох американських академіків. Продюсери фільму уклали угоди з американськими дистриб’юторами, що теж є обов’язковою умовою премії», зазначається на сайті Міністерства культури і мистецтв України (www.mincult.gov.ua). «День» звернувся до експертів із таким запитанням:
ЧИ Є В УКРАЇНСЬКОГО ФІЛЬМУ ШАНС ОТРИМАТИ ПРЕМІЮ «ОСКАР»?
Микола МАЗЯР, директор департаменту кінематографії Міністерства культури і мистецтв України:
— Так, звичайно. Нарешті створено перший український фільм за сучасною технологією запису звуку. Фільм «Мамай» режисера Олеся Саніна як за своїм змістом, так і за своїми творчими та технічними якостями може претендувати на «Оскара».
Сергій МАСЛОБОЙЩИКОВ, кінорежисер:
— Чому б ні, чому б не отримати «Оскар» українському фільму? Тим більше, мені здається, що фільм Олеся Саніна — чудова візитівка українського кіно. Але справа в тому, що навколо «Оскара» відбувається багато різноманітних ігор. Це дуже почесна нагорода, і здійснюється своєрідна масована атака на оскаровський комітет для того, щоб «Оскар» все-таки отримали фільми, які представляють певні компанії: тут залучаються й гроші, й авторитет. Я думаю, що в цьому сенсі в України мало шансів, тому що вона — трошки бідна держава. Але якщо, припустімо, це все-таки відбудеться і «Мамай» отримає «Оскара», то це відбудеться завдяки таланту Олеся Саніна.
Юрій МАКАРОВ, тележурналіст («1+1»):
— Наскільки мені відомо, за регламентом «Оскара» до розгляду приймаються лише ті фільми, які були в національному прокаті. Оскільки я досі фільму Саніна не бачив (а я намагаюся не пропускати все, що робиться в українському кіно), то це, принаймні, свідчить про те, що прокату фільму Саніна як такого не було. Відповідно, ми можемо перевести цю розмову з практичної у теоретичну площину. Отже — чи може українській фільм отримати «Оскара»? Теоретично так, як фільм будь-якого режисера з будь-якої країни Азії, Африки і Латинської Америки. Практично — не вірю. Бо «Оскар» — це не відзнака якомусь окремому режисерові, це знак національній кінематографії, що вона розвивається в руслі якихось дуже важливих світових тенденцій, або навіть більше — створює ці світові тенденції в кіно. Так от: те, що робиться в українському кіно якраз свідчить про те, що наш кінематограф (якщо припустити, що він є) пасе задніх. Навіть Санін (я бачив якісь розкадровки, якісь фотографії з фільму і чув відгуки людей, до яких я, в принципі, прислухаюся і їм вірю) все ж таки займається тією історичною темою, для якої потрібні шалені бюджети (яких у нас немає) і потрібна наявність галузі (а у нас немає саме галузі). Скажімо, китайський кінематограф, який досить успішно освоює цю нішу історичного костюмного постановочного кіно, — це дуже потужна індустрія. А у нас, якщо ви зараз навіть знайдете гроші й захочете зібрати знімальну групу на зйомки елементарного фільму, ви фахівців не знайдете. Хтось вийшов на пенсію, хтось втратив кваліфікацію, деякі спеціалізації морально застаріли (бо за тих 10 — 15 років, що у нас відсутнє власне кіновиробництво, відбулася технологічна революція). Ті режисери, які, в принципі, на щось здатні, вже поїхали до Москви чи до Санкт-Петербурга і там знімають російські кримінальні серіали. То з ким — хочу поставити таке риторичне питання — ми будемо виборювати «Оскара»? Санін, на мою думку, — дуже талановитий режисер (наскільки я його знаю з його попередніх робіт), але цього для «Оскара» замало.
