Незважаючи на ідеологічний наліт, піонерія все ж виконувала суспільно-корисну функцію — забезпечувала зайнятість молоді. З її цілком закономірним зникненням «дезактивовані» підлітки знайшли собі застосування у тому, що прийнято називати «соціальним злом» — наркоманії та алкоголізмі. Принаймні саме цим виправдовують психологи і психотерапевти те, що ці явища у суспільстві з кожним роком молодіють. Акція «Козацькими шляхами» намагається у міру сил і можливостей боротися з ними.
Крім того, що на шкідливі звички тут накладено офіційне «табу» і спійманого «на гарячому» чекає суворе покарання, на це у молоді (прямо як у відомій соціальній рекламі) просто не вистачає часу. Зранку у навчальних наметах проходять різноманітні тренінги і працюють школи як з основ психології та уміння поводитися в екстремальних ситуаціях, так і молодого політика. Після обіду треба думати про те, як отримати «бойові» нагороди, як, скажімо, «Чорна пантера» (вимагає чималої підготовки — день не говорити, день не їсти, а на третій — спорудити собі гніздо на дереві і провести у ньому всю ніч) або «Сходи росту» (можна отримати звання слідопита, розвідника або дослідника). Крім цього, ще не варто і забувати про побутові справи, адже, на відміну від санаторіїв і дитячих баз відпочинку, гарячий обід тут доводиться готувати самому.
Словом, найбільш «домашня» і непристосована до життя дитина перетворюється тут на сильну й упевнену в собі і своїх силах особистість, а також набуває якостей, що властиві лідеру. Про це говорить і психолог Юрій Калашников. За його словами, у сукупності елементи туризму, навчальна діяльність і необхідність організовувати життя у малій групі здатні наділити дитину рядом корисних для майбутнього життя якостей і рис. Він стає лідером у своєму житті і разом із тим вчиться планувати своє майбутнє, ставити цілі і їх досягати.
Самі учасники розповідають, що беруть участь у найбільш екстремальних змаганнях не тому, що хочуть похвалитися перед друзями яскравими значками, а для того, щоб довести собі свою силу і цілеспрямованість, а також виявити, чому ще варто повчитися. Дев’ятирічна Світлана Крилова розповіла «Дню», що найбільше за все їй подобається спостерігати за реакцією батьків після повернення додому. «Вони кожного разу дивуються тому, як я змінююся на краще. Мені хочеться все робити самій», — говорить вона.
Позитивний ефект такої школи сумнівів не викликає. Щоправда, її учнями стали лише 1600 чоловік на всю Україну. Набуття ж нею масовості протягом усього цього часу залишається проблемою. Про її користь для тіла і душі говорять, але рекламувати таке дозвілля, схоже, немає ні можливості, ні бажання. Хоч, як показує практика, такий відпочинок для молоді має під собою ще один плюс — вдале поєднання теорії, яку тут у навчальних наметах підносять педагоги, з практикою згодом збільшує мотивацію у молоді до навчання у традиційних школах. Тут вони бачать реальний приклад того, як отримані знання з географії, біології, основ медичних знань і праці можна застосувати у буденному житті.
