Уся ця історія трапилася в молодій незалежній країні. Держава молода, проблеми старі, борги нові. Весна.
Невиспаний, як завжди, заклопотаний прем’єр-міністр з самого ранку став вештатися по кабміну, прозваному «Білим домом», і докучати чиновникам. Десь незграбно притулився до свіжопобіленої стіни й не помітив, а побіг наздоганяти міністра фінансів, що майнув у кінці коридору, наздогнав і почав діставати його бюджетними сюжетами.
Міністр фінансів був педантом, як то кажуть, до останньої копійки; він вибачився і ввічливо натякнув прем’єрові, що у того спина біла. Щоб усякі пішаки за його спиною з нього не хихикали.
А було, до речі, якраз 1 квітня, тобто День дурнів. Ну й прем’єр, звісно, зрозумів натяк не так і дуже образився, але виду не показав, а скористався якимось незначним приводом і спровадив міністра фінансів у відставку.
За якісь дві години у відставці опинилися ще три міністри, що мали необережність звернути увагу прем’єра на його білу спину. Нахабство міністрів прем’єра, звичайно, вразило, а глузливі посмішки чиновників кабміну, які він, політик-профі, спиною відчував, упевнили його у здогадці, що загроза над ним нависла Згори. Схоже, недруги отримали «карт-бланш» від президента.
А президент теж занепокоївся, коли почув про неузгоджену «чистку» в кабінеті міністрів, і терміново запросив прем’єра на аудієнцію. А коли прем’єр зайшов до його кабінету та вклонився, президент побачив: у небораки спина біла. Тобто прем’єр так запрацювався, що від утоми спиною стіни підпирає. Йому б у відпустку, кудись на Канари. Кепські, значить, у державі справи, — вирішив президент. І щоб якось збадьорити відданого товариша, пожартував: мовляв, та у тебе, друже, вже й спина біла.
Прем’єр зблід ще більше і аж захитався, наче його кріслом по голові бемкнули. Оце так недруги його підсиділи — уже й президент з нього, як із школяра, кепкує!
Ого, справи, схоже, таки швах, вирішив президент і від недобрих передчуттів теж зблід і онімів.
А тут ще й прем’єр, ледь оговтавшись від удару, рішуче подав у відставку.
Президента наче крижаним шампанським обілляли. Оце, думає, так падлюка, спина біла, а душа, виявляється, чорна — утікає з потопаючого корабля! Ну й президент без слів ту відставку прийняв...
Сенсація про несподівану урядову кризу бомбою сколихнула не тільки політикум, але й ринок. Національна валюта різко пішла в піке, почалася фінансова паніка, яка боляче зачепила сусідні держави, а потім ударною хвилею прокотилася світовою економічною системою, завдавши збитків на астрономічну суму.
Аналітики світового рівня так і не змогли докопатися до причин квітневої кризи, хоча міжнародні фінансові інституції призначили премію в десять мільйонів доларів за розгадку. Хтось із економістів дотепно назвав її «загадкою білої спини», оскільки криза почалася 1квітня, у день розіграшів та жартів. Під цією назвою криза й увійшла до історії світової економіки.
