Довгоочікуваний кінохіт від Стівена Спілберга «Війна світів» за мотивами однойменного твору Герберта Велса вийшов на екрани. Мільйони по всьому світу придбали квитки, щоб переглянути хроніку останньої війни, яку розпочали не люди (слоган iз рекламного ролика).
Перші епізоди. Герой Тома Круза йде додому з роботи. Ось він зустрічається з жінкою. Стає зрозуміло, що це його колишня дружина, яка привезла дітей на вікенд. Помешкання, розмова, прощання. Ось син вмикає телевізор. Новини.
«Україну огорнув морок. Повсюди спостерігаються підземні поштовхи силою до шести балів», — говорить ведуча новин, позаду якої карта України. «Як відомо, в Україні проживає більше 48 мільйонів людей», — додає диктор.
Український глядач дивується. Це зрозуміло, адже чи не вперше у голівудському фільмі нашу країну згадують не в контексті, пов’язаному з мафією чи Чорнобилем.
А ось англійський глядач, який вперше почув про Україну, одразу дізнається, що в цій країні проживає стільки ж людей, скільки й на його батьківщині, а американці проникнуться співчуттям до країни, яка перша зіткнулася з лихом, яке наступного дня спіткає Сполучені Штати.
Цей образ, зауважте, теж не пов’язаний ані з убивством Гонгадзе, ані з корупційними скандалами. Основна аудиторія стрічки — люди, які мало цікавляться політикою, а отже ця нейтральна (нейтрально-позитивна) інформація про Україну, можливо, стане їхнім єдиним знанням про нас.
Після помаранчевої революції політологи підрахували, що для того, аби українська тема з’являлася у програмах найбільших телекомпаній світу з такою інтенсивністю як це було в листопаді-грудні 2004 року, знадобилося б не менше $1 млрд. Тобто все має свою вартість або грошовий еквівалент. Наприклад, проведення «Євробачення» коштувало кілька десятків мільйонів, перемога Стрембіцького у Каннах — кілька тисяч євро.
Із розвитком телевізійної та кіноіндустрії на терені колишнього СРСР розвивається й таке нове для нас явище як product placement (реклама в серіалах, в кіно). Наразі його найбільше у «Моїй прекрасній няні», де герої серіалу активно їдять чіпси, йогурти, використовують парфумерію певних торговельних марок. Виробник, зрозуміло, отримує досить пристойні компенсації, які дозволяють покривати частину витрат. За кордоном найбільш відомим промоутером елітних годинників і авто є фільми про тяжку працю агента Її Королівської Високості Джеймса Бонда. Зрозуміло, теж не безкоштовно.
Якби мрії наших чиновників збулися і вдалося б створити структуру, яка займалася просуванням усього українського у світі, то скільки б коштувало замовлення епізодів iз позитивним образом України у хітових (а отже й таких, що впливають на масового споживача-глядача) фільмах, програмах, серіалах?
За різними даними бюджет «Війни світів» склав від $158 до 200 млн. Тривалість стрічки — 117 хвилин або ж 7020 cекунд. Таким чином, вартість однієї секунди фільму становитиме від $22,5 до 28,5 тисяч. Максимальна тривалість епізоду, де згадується Україна, 15-20 секунд, що у перерахунку на долари становить від 450 до 570 тисяч.
Не суттєво, що підштовхнуло Спілберга згадати Україну — політичні уподобання, випадок чи таємний план. Ці кадри навіки включені у стрічку, їх знову й знову дивитимуться по всьому світові мільйони й мільйони глядачів, фанів і кіноманів.
Сподіваюся з часом побачити у вечірньому випуску новин репортаж про прийом Спілберга Президентом України, який вручає видатному режисеру орден «За заслуги» хай якого там буде ступеню. А чим він гірший за Депардье?
На завершення пропоную розпочати всеукраїнську акцію «Напиши листа Спілбергу» — надіслати коротенький e-mail режисеру й подякувати за подарунок Україні вартістю півмільйона доларів США. Для початку підкажу адресу веб-сайту кіностудії Спілберга http://www.dreamworks.com.
P.S. Спілберга якось влучно назвали бородатим підсвідомим Америки. У цьому контексті все вищевикладене набуває нового змісту.
