…О, люба, сьогодні ти вийдеш на вулицю, побачиш цю снігову
фортецю й ахнеш. А я скажу тобі: «Подумаєш — фортеця. А йдемо краще в кіно!»
Кажуть, сніг випадає в Єрусалимі раз на три роки, і традиція
ліпити снігових баб там власна, а не привезена з багатших на сніг екс-батьківщин.
Тільки атрибути екзотичніші: маслини, фіги, банан, для дам (снігових) —
апельсини, персики, дині.
…О, люба, ти йтимеш по вулиці, побачиш снігову бабу й ахнеш,
а я скажу: «Снігова баба? Подумаєш! А я знаю гарну кав'ярню тут неподалік...»
Кажуть, що улюбленим заняттям радянських людей — за спостереженнями
іноземців — було стояти і дивитися, як працює снігоприбиральна машина.
Потім усю нашу техніку — танки, літаки, подлодки — розікрали і обміняли
на кілька десятків блискучих автомобілів. Може, снігоприбиральні машини
у нас украли ізраїльські репатріанти (разом з нашим снігом)? І тепер не
ми, а вони стоять на засніжених вулицях і милуються роботою диво-машин.
О, люба!.. А сьогодні вранці ти проходила по вулиці, глянула
на мене й ахнула: які чудові пейси!.. А я сказав: «Далися тобі ці пейси!
Ти глянь: який нині сніг у Єрусалимі!»
