На фоні масштабного відзначення року Росії в Україні прийом з нагоди Дня Росії в київському Міжнародному центрі культури та мистецтв (колишній Жовтневий палац) відбувся майже по-сімейному тихо. Струмочок гостей проходив повз духовий оркестр Чорноморського флоту, що грав перед входом до палацу. Був на те задум організаторів свята чи ні, слухаючи звуки знайомих мелодій, більшість гостей зовсім не думали проводити паралелі між духовим оркестром на майданчику і дискусіями про дислокацію ЧФ Російської Федерації у Севастополі.
Менша кількість і менш «зірковий», ніж минулого року, склад гостей пояснювалися просто — був відсутній господар балу, Надзвичайний і Повноважний Посол Росії в Україні Віктор Черномирдін (вiн захворiв i перебував не в Києвi). Замість Черномирдiна з привітальною промовою виступив перший заступник міністра закордонних справ Російської Федерації Валерій Лощинін, який зазначив, що «Росія відводить особливе місце відносинам з братською Україною», сказав про значення співробітництва у рамках СНД і новi перспективи, що відкриваються з ініціативою президентів Росії, України, Білорусі та Казахстану про створення єдиного економічного простору. Однак атмосфера самого прийому вкотре довела, що дипломатичні відносини між нашими країнами розвиваються не в останню чергу завдяки конкретним особистостям — таким, як Віктор Черномирдін.
Проте, як пожартував академік Святослав Белза, який разом з Ольгою Сумською вів святковий концерт, осетрина аж ніяк не була другої свіжості. Фрагменти з кантати Прокоф’єва «Олександр Невський», музичні ілюстрації Свиридова до пушкінської «Метели» і «Слався» Глінки — програму концерту було вибрано напрочуд вдало. Ця музика для багатьох означає набагато більше, ніж безумовно правильнi, але вже до болю заїжджені слова про велич російської культури. А у виконанні Державної академічної співочої капели Санкт-Петербурга під орудою Владислава Чернушенка і українського Національного академічного симфонічного оркестру під орудою Володимира Сіренка відкатаний класичний репертуар звучить свіжо і по-новому. (До речі, того ж дня народного артиста СРСР Владислава Чернушенка, який повернув на сцену твори російської духовної музики, нагородили в Києві орденом Нестора Літописця).
Звичайно, було і традиційне застілля. За активний розвиток рівноправних російсько-українських відносин пили під портретом президентів Леоніда Даниловича Кучми і Володимира Володимировича Путіна, які тиснуть один одному руки.
На прощання гостям вручали настінний календар з портретом Віктора Степановича Черномирдіна (всі знову подумали, як не вистачало на прийомі оригінала) і ексклюзивне видання «Весь Пушкин». «Россия — хранительница души человечества. Нигде души не осталось, кроме как у нас. Куда ни глянешь — везде голый расчет, прагматизм…», — з такими словами звертається у передмові до читачів Віктор Черномирдін. На внутрішньому боці подарункової упаковки книги — також портрет президентів з написом: «Вместе мы сильны!». Звичайно ж, малось на увазі: разом із Пушкіним.
