З 11 по 13 вересня 2003 року в храмах і на території Святогірського монастиря, а 14 вересня — у Донецькому академічному театрі опери та балету ім. А. Солов’яненка відбудеться уже традиційне свято хорової духовної музики — «Другий Всеукраїнський співочий собор на Святих горах».
«Співочий Собор-2002» викликав великий інтерес з боку широкої музичної громадськості не тільки через ретельно підібрану програму концертів і високий професійний рівень виконавців, але, насамперед, завдяки унікальному місцю-заповіднику, що й народжує атмосферу фестивалю. Минулого року в фестивалі брали участь шість колективів із програмами православної музики різних періодів. Від стародавніх візантійських, грузинських, російських співів, через зразки українського бароко (А. Ведель, Д. Бортнянський) і класиків української та російської музики, які писали для православних обрядів (М. Лисенко, П. Чайковський), — до творчості наших сучасників (В. Тиможинський, М. Шух, В. Степурко).
Базовим колективом цього року стане для фестивалю володар численних престижних нагород — Муніципальний камерний хор «Хрещатик» під орудою Лариси Бухонської (м. Київ). Також у концертах «Співочого Собору-2003» братиме участь і Державна академічна чоловіча хорова капела України ім. Л. Ревуцького, художній керівник — народний артист України Богдан Антків. Найвищим виконавським рівнем цього найстарішого та єдиного в країні великого чоловічого хору (в колишньому Радянському Союзі їх було всього два — ще Естонська чоловіча хорова капела під орудою Густава Ернесакса) сьогодні захоплюються слухачі всього світу. Камерний (зменшений) склад хору з давньослов’янською назвою «Боян» під час їхніх щорічних гастролей Англією супроводжують шанувальники хорового співу, переїжджаючи з міста до міста вслід за своїм улюбленим колективом. Дізнавшись про існування «Співочого Собору», група англійців звернулася до організаторів із проханням прийняти їх у Слов’яногорську як гостей.
Учасником фестивалю знову стане Ансамбль давньоцерковного співу «Стрітення». Репертуар цього невеликого колективу унікальний. Художній керівник ансамблю Ігор Сахно збирає, розшифровує і вивчає давні православні наспіви у традиціях Візантії, Грузії, Київської Русі. Ансамбль «Стрітення» можна вважати відкриттям «співочого Собору», і їхній концерт на майданчику перед каплицею святого Андрія Первозванного рік тому став справжньою окрасою фестивалю.
У роботі «Співочого Собору- 2003» також братимуть участь чоловічий хор Київської вищої духовної академії та семінарії, який є одним із провідних хорових колективів Києво-Печерської Лаври, жіночий хор Київського вищого музичного училища ім. Р. Гліера, Хор Донецької музичної академії ім. С. Прокоф’єва.
Новим проектом на фестивалі буде парад хорів «Співоче поле». Прямо під відкритим небом на березі Сіверського Дінця розгорнеться барвисте фольклорне театралізоване дійство, у якому виступлять хори-учасники та хори-гості фестивалю.
Крім власне фестивалю, «Співочий Собор-2003» виконує ще й функцію творчої лабораторії: член правління Всесвітньої федерації хорової музики, декан музичного факультету Бостонського університету (США), професор Андре Де Квадрос проведе майстер-клас із муніципальним камерним хором «Хрещатик», а директор міжнародного фестивалю «Дні музики композиторів Кракова», Голова Краківської організації Спілки композиторів Польщі, музикознавець Єжи Станкевич виступить із відкритою лекцією «Хорова культура Польщі».
ІСТОРИЧНА ДОВІДКА : Святогірський монастир є комплексом відносно пізніх наземних споруд і древніх печер у крейдяних кручах, що утворилися близько 80 — 100 мільйонів років тому. Про походження і датування підземного комплексу крейдяної кручі існує безліч легенд і гіпотез, але досі жодна з них не отримала якої- небудь вірогідної аргументації. Можливо, харизма цього місця передбачає сенсаційну версію походження самого місця Святі гори. Річ у тому, що «Святими горами» воно називалося ще до того, як там з’явилися ченці. Також існує кілька версій походження самого монастиря. Найбільша кількість прихильників у гіпотези, яка припускає появу печерних споруд у середині ХIII століття, коли ченці Києво-Печерської Лаври, після розорення ордами хана Батия земель давньоруських, пішли у Святі гори і заснували тут пустельництво. Кілька вчених вважають, що виникнення у Святих горах християнського пустельництва пов’язане з періодом до монголо-татарського нашестя. Третя гіпотеза зобов’язана своєю появою одному з архімандритів монастиря, який доводив, що ченці з Афонської гори влаштувалися тут у ХV столітті. Є й інші думки, що відносять початок будівництва підземного комплексу до часу хазар і половців. Так чи інакше, Святогірський монастир (підпорядкований Московському патріархату) на сьогоднішній день є одним із найважливіших центрів духовного життя Донецького регіону, місцем паломництва (монастирський комплекс на березі Сіверського Дінця нагадує за своєю будовою ансамбль Києво-Печерської Лаври), а крім того, популярним в Україні курортом. Адже весь цей історико-архітектурний заповідник включає в себе, крім іншого, санаторій, якому понад 200 років, і який часто відвідували багато відомих людей, зокрема Антон Чехов та Олександр Купрін.
