Проект «Спорт» — про сутність мистецтва, яку передають образи змагань, футболістів, бігунів тощо. «Мистецтво і спорт споріднює наявність арени. Також і мистецтву, і спорту потрібен глядач, — пояснює задум власник галереї «ЦЕХ» і куратор виставки Олександр Щелущенко. — Кожен митець — це спортсмен, який хоче довести світу, що його візуальний досвід — найліпший і найцінніший». У виставці взяли участь художники, які постійно співпрацюють з галереєю: Микола Білоус, VALYA, Ярослав Деркач, Рустам Мірзоєв, Сергій Олексюк і Євген Петров.
В експозиції одразу привертає увагу п’єдестал — на такому нагороджують переможців спортивних змагань — з номерами «4», «5» і «6». Це — «П’єдестал пошани» луганчанина Ярослава Деркача. «Ця робота — ода другим номерам, — коментує Олександр Щелущенко. — У спорті мало хто знає про четверті і п’яті номери, але їх багато, і це — талановиті люди, які поклали життя на те, щоб здобути першість. У мистецтві аналогічна ситуація, навіть більш категорична. Кожен митець або перший, або ніякий. І робота Ярослава Деркача — це історія про тонку грань між першими та другими, про те, що пошана розподіляється за номерами — що теж, у принципі, абстрактне поняття».
Вражає фотографічність акварелі одесита Євгена Петрова. На картині «Куди бігти?» по пляжу несеться група спортсменів, зальопаних чорним брудом. Ніхто не знає, куди бігти, але бігти треба, більш того, треба дістатися фінішу першим. За аналогією зі спортсменами за «тим, не знаю, чим» женуться митці. Поруч стоять невеликі скульптури Євгена Петрова, це — також спортсмени «без глянцю». Хтось у шортах піднімає гирі, хтось роняє штангу, дворові футболісти ганяють м’яч по багнюці. Через такі образи митець руйнує пафос змагання і життя взагалі.
Із соковитих плям складаються картини спортивного параду і бадьорих фізкультурниць. Автор — художник Микола Білоус, який поєднує кольори на роботах власним унікальним методом. Про техніку Білоуса розповів Олександр Щелущенко: «Колір на тлі, схожий на хакі, є сумішшю трьох основних кольорів: червоного, синього та жовтого. Коли кладеш на нього будь-яку контрастну фарбу, він гармонізується. Треба покласти колір в один шар, дуже ніжно — тоді суміш просвічує і гасить контраст». Також Микола Білоус малює повітря чорним, завдяки чому створюється враження театральності: тло темне, але передній план наче освітлений прожекторами.
Пікантний інтерактив — робота «Приємна несподіванка. Линдик» художниці VALYA. Величезний лляний канат опускається зі стелі галереї до самої підлоги, і кожен може спробувати залізти на нього. Робота є рефлексією на досвід з підліткового віку. «Якось у школі на уроці фізкультури VALYA залізла на канат і там вперше відчула сексуальне збудження. А «линдик» — давнє слово на позначення жіночого статевого органа», — ділиться Олександр Щелущенко.
Дві роботи на виставці пов’язані з улюбленим спортом українців — футболом. «Кріштіану» — портрет Кріштіану Роналду зі шнурків футбольних бутс усіх кольорів райдуги, намотаних на металеву сітку. Це — робота Сергія Олексюка, митця родом з Коломиї, учня знаменитого сценографа Данила Лідера. Поряд — картина «Foetus» Рустама Мірзоєва з Миколаєва. Митець намалював першу команду футболістів-індіанців з Аргентини — зробив це за фотографіями столітньої давнини. Вгорі на колективному портреті — червоний напис foetus, що з латини переводиться як «зародок». Справа у тім, що з появою цієї команди, зокрема, народився славетний латиноамериканський футбол. М’яч, який тримають спортсмени, уособлює зародок цього футболу.
«За десять років роботи «ЦЕХ» провів багато цікавих подій. Наших митців знають за кордоном, вони виставляються у Латвії, Литві, Туреччині, до війни — у Росії, також у Франції й у Німеччині, — перераховує Олександр Щелущенко. — Моє завдання — просувати оригінальне і якісне українське мистецтво у світі. Треба фокусуватися на конкретній особистості і «копати глибоко», робити художника зіркою світового рівня. І ще одне моє завдання — залишити наших митців в Україні».
Виставка «Спорт» триває в галереї «ЦЕХ» у Києві до 3 жовтня
