Досить незвична виставка польського сюрреалістичного плаката, що проходить зараз у галереї «Майстерня» Центрального будинку художника. Власне, це експозиція одного автора — Францішека Старовєйськи. Три десятки його робіт iз колекції Кшиштофа Дідо (Краків) було представлено киянам як взірець єдиного стилю, якого польський плакатист незмінно дотримується вже довгі роки.
Побаченого, звичайно, явно недостатньо, щоб говорити про який-небудь варіант сюрреалізму по-польськи. Скоріше, митець користується колись екстравагантним, а нині вже класичним прийомом у практично рекламних цілях, для створення плакатів до фільмів Кшиштофа Зануссі та інших режисерів, театральних і оперних вистав. Химерні фігури, дивні поєднання людських тіл, машин і предметів, відсутність твердих сталих форм — всі ці, добре пізнавані риси «сюру» витримано послідовно і жорстко. Загалом же стиль, створений Андре Бретоном та Луїсом Бунюелем, по-своєму продовжений Рене Магріттом і Сальвадором Далі, у Францішека Старовєйськи виглядає суто ілюстративним, прикладним. Мабуть, для плакатної справи більшого й не треба. Можливо, саме мистецтво плаката вимагає вже трохи інших, більш енергійних підходів. Адже візуальна насиченість і строкатість середовища людського проживання зростають щодня. І в цьому потоці найнесподіваніших і численних образів, користуючись лише одним, нехай навіть добре відпрацьованим, способом малювання, можна загубитися...
