Виставою «Яйце коня» за п’єсою французького драматурга Роже Вітрака «Віктор, або Діти при владі» розпочався другий сезон київського театру «Ательє 16».
Цей театр має статус приватного, що дозволяє йому бути вільним у художньому і географічному просторах. Однак за рік свого існування у «Ательє 16» так і не з’явилося власного «будинку», і артистам доводиться кочувати по різних майданчиках. З перших днів свого існування театр заявив про те, що хоче розворушити київський театральний світ і зробити щось особливе. Вони вважають своєю аудиторією інтелектуального глядача, в основному — молодь і студентство. Вони — це шістнадцять молодих артистів, які в минулому році закінчили Київський національний університет театру, кіно і телебачення (курс Леся Танюка).
За оцінками театральних критиків, курс був досить сильним, щоб кожен із них зміг знайти своє місце на театральних підмостках, на телебаченні або в рекламі. Але, як говорить художній керівник і директор театру Ігор Талалаєвський, молодим людям не хотілося втрачати те, що було створено за чотири роки: налагоджену систему взаєморозуміння і дружньої підтримки. До того ж, курс ще в університеті розбурхував обстановку своєю неординарністю. А дипломна вистава під назвою «Скляний звіринець» Теннессі Вільямса навіть не рекомендувалася худрадою університету до показу: «не відповідав вже виробленій театральній естетиці» і містив легкі фрейдистські мотиви. «У п’єсі ми показали дві лінії — любов брата до сестри і матері до сина. Показали натяком, а цього в університеті дуже злякалися», — говорить Талалаєвський. Але оскільки вистава була дипломною, студентам дозволили грати... тільки «для своїх».
Першою виставою молодого театру на великій сцені була «Тригрошова опера» за Брехтом. Із твору багато що було винесено за рамки. Залишено лише лінію тригрошового кохання і тему зради. Зате ці важливі теми оформилися у вигляді модного нині жанру — рок-кабаре під звучання пісень «Бітлз». Одні театральні критики хвалили виставу, інші лаяли. Деякі навіть говорили про закриття театру. Однак — передчасно.
У виставі «Яйце коня» постановник використовує мінімум деталей. Декорації, які можуть трансформуватися. Багато повітря. Оригінальні костюми. Над виставою артисти працювали шість із половиною місяців. А все для того, щоб, за словами режисера- постановника Дмитра Тубольцева, показати, як люди перетворюють свої вади в достоїнства, а безпринципне існування зводить людину нанівець.
Плани у молодого театру великі. «Я не хочу, щоб глядачі сприймали «Ательє 16» як театр Ігоря Талалаєвського, — говорить художній керівник. — Ми ведемо переговори про співпрацю з литовськими, польськими режисерами та московським театром «Майстерня Петра Фоменка». Лише використовуючи різні способи сценічного мислення, можна творити щось значне». Незабаром глядачі зможуть побачити нові вистави: «Як важливо бути серйозним» — за Оскаром Уайльдом, «Орфей шкереберть» — вечір одноактної французької драматургії за п’єсами «Орфей» Жана Кокто і «Шкереберть» Бориса Віана, і мюзикл Олександра Вратарьова й Ігоря Поклада за мотивами українських народних казок «Той, що з неба впав».
