З 2 до 10 квітня у нашій столиці пройде фестиваль, який народився завдяки видатному композиторові Івану Карабицю (1945—2002 рр.). «Нині престижний форум «Музичні прем’єри сезону» відзначать вже своє 21-річчя, — розказала «Дню» прес-секретар фесту Ольга ГОЛИНСЬКА. — Найкращі майданчики нашої столиці запросять меломанів. У Національній філармонії України, залах НМАУ і НСКУ, кількох київських храмах відбудеться п’ять симфонічних, чотири хорових, 14 камерних концертів, а також пройде міжнародна науково-практична конференція «Композитор і сучасне виконавське мистецтво». До речі, на всі заходи вхід вільний!».
На фестивалі прозвучать твори відомих українських композиторів — Євгена Станковича, Мирослава Скорика, Валентина Сильвестрова, Леоніда Грабовського, Ігоря Щербакова, Лесі Дичко, представників талановитої молоді, а також гостей — Дмитра Либіна (Білорусь), Франгіз Алізаде (Азербайджан), Відмантаса Бартуліса (Литва), Петеріса Васкса (Латвія), Кевіна Мелоуна (США), Ніколя Візаллі (Італія) у виконанні кращих творчих колективів і музикантів нашої країни. У конференції, яка пройде 10 квітня, візьмуть участь провідні вітчизняні і зарубіжні музикознавці та композитори, зокрема, Єжи Станкевич (Польща), Петр Вигналек, Ян Філа (Чехія) і Євген Іршаї (Словаччина).
Своєрідними кульмінаціями мистецького марафону стануть: концерт ансамблю «Київські солісти» і 20-річний ювілей хору «Київ», виступи «Київської камерати», молодіжного оркестру «INSO-Львів» та Академічного симфонічного оркестру Національної філармонії, ансамблю сучасної музики «Рикошет» та ін. Епохальною вершиною фестивалю (8 квітня) стане концертне виконання на філармонічній сцені фольк-опери Євгена Станковича «Коли цвіте папороть», яку виконає Національний симфонічний оркестр України та хор ім. Григорія Верьовки. Це твір тяжко «пробивався». 1978 року, після генеральної репетиції тодішня радянська цензура виставу заборонила.
— Замовлення поставити фольк-оперу «Цвіт папороті» надійшло від відомої французької фірми «Алітепа», — розказав «Дню» Євген СТАНКОВИЧ. — У той час це була єдина компанія, яка займалася організацією гастролей творчих колективів із СРСР. Французи попросили поставити виставу, щоб там були елементи з «Тараса Бульби», але не в традиційній манері, а з елементами модерну й фольклору. Балетмейстер Анатолій Шекера зробив чудові танці, унікальні декорації створив художник Євген Лисик, чудово впорався зі складною вокальною партитурою хор ім. Г. Верьовки на чолі з Анатолієм Авдієвським. Я не пропускав жодної репетиції, фактично днював і ночував в Оперному театрі. Усі артисти та музиканти так захоплено працювали, що про наші експерименти дізналися задовго до прем’єри. На генеральну репетицію представники Мінкульту та ЦК КПУ прийшли вже в певному настрої. Після перегляду винесли вердикт — заборонити виставу «як шкідливу й націоналістичну». Членам партії оголосили суворі догани, а фольк-оперу просто «поховали»... Пройшов час, і в листопаді 2003 року глядачі познайомилися не з усією фольк-оперою, а лише з однією її частиною — «Купала», оскільки, щоб поставити виставу повністю, треба ввести в дію не лише хор, балет, а й великий оркестр. Усе це вимагає величезних творчих, фізичних і грошових витрат. «Купала» сценічно більш виграшно сприймається публікою, i його було легше поставити. Ідею реалізувати «Цвіт папороті» Анатолій Авдієвський виношував два десятиріччя! На жаль, багато хористів, зайнятих у тій, першій, постановці вже пішли з хору. Змінилося покоління співаків (тоді було більше вокалістів з грудними голосами, їхнє звучання було неповторне). Сьогодні хор ім. Г. Верьовки змінив своє голосове «забарвлення». Геннадій Єрьоменко зробив нове аранжування, а балетну версію створила хореограф Алла Рубіна. На відміну від Анатолія Шекери, в якого поетизувалися українські танці, Рубіна поставила «Купала», виходячи вже з нинішніх хореографічних віянь. У неї сучасне рішення з елементами фольклору. Це танці на загальнолюдські теми про добро та зло...
До речі, 26 і 27 березня у Дніпропетровському театрі опери і балету відбудеться прем’єра фольклорного дійства «Колиска життя» на музику Євгена Станковича, хореограф-постановник і автор ідеї Олег Ніколаєв, диригент — Юрій Пороховник, хормейстер Максим Лисогор, а сценографію і костюми створила Дарія Біла. Цю виставу можна назвати третьою спробою відродження легендарного «Цвіту папороті».
