У експозиції представлені роботи митців, які народились у передвоєнні роки Другої світової війни, пережили чимало труднощів, але в період «хрущовської відлиги», змогли розкрити і реалізувати свій талант. Вони належать до покоління художників, які створювали середовище прекрасного і вчили оточення радіти життю, споглядаючи твори мистецтва ХХ—ХХІ стст.
До експозиції увійшли роботи українських митців — Олега Єржиковського, Віктора Козіка, Бориса Литовченка, Валентина Реунова. Вони ровесники, троє з яких, активно працюють і сьогодні.
Олег Сергійович Єржиковський (1939 р.) — з творчої родини. 1963 року закінчив Київський державний художній інститут (педагоги: В.Костецький, І. Штільман, Г.Меліхов) і, крім живопису, багато працював над монументальним панно, мозаїкою, малюнками до диафильмів. Коли ми говоримо про «суворий стиль», то відразу згадуємо його твір, що зберігається в музеї — «Людина з приймачем». Для післявоєнного покоління характерний пошук нових виразних засобів, узагальнення. Час і герой зв’язуються воєдино. Героїчне в творах цього стилю народжується з правдивості в передачі суворих трудових буднів. А сьогодні на виставці ми бачимо твори, що виставляються вперше, що свідчать про індивідуальний творчий погляд, про професійну щирість. Особливу увагу автор приділяє портрету, де власне ставлення поєднано з творчим дослідження особистості, спирається на серйозні й ґрунтовні пошуки попередніх епох.
Віктор Георгійович Козик, 1937 р. Він з однаковою ніжністю береться і за пейзаж, і за тематичну картину, за портрет та натюрморт. Особливою виразністю відрізняються його міські пейзажі, де не рідко присутні культові споруди, місця знакові. Це й не випадково, адже сам художник з родини, де православна віра, духовні цінності прищеплювалися змалечку. А от пейзаж сільський — це лірика споглядання, кольорове розмаїття і гармонія.
Б. ЛИТОВЧЕНКО, «ХРЕЩАТИК»
1965 року Віктор Георгійович закінчив Київський державний художній інститут (педагоги: І. Штільман, К. Трохименко, В.Забашта).
Борис Олександрович Литовченко, 1938 р. Родом митець із Запоріжжя, а навчався в Одеському художньому училищі, а пізніше в Київському державному художньому інституті (педагоги: В.Костецький, І. Штільман). Пейзажі, натюрморти, оголена натура — він сміливо береться за будь-яку тему. Здається, що його життєлюбність просто ллється з полотен!
Художник — прекрасний колорист — щедро вихлюпує на полотна колір радості життя. Позитивне ставлення до натури допомагає в розкритті образів, виявленню природної краси. Авторське різнобарв’я та кольорово-сонячний потік захоплює!
В. КОЗІК, «ВЕСНЯНИЙ ПОДІЛ»
Валентин Амплійович Реунов (1939—2007 рр.). Його пов’язувала щира дружба з нашим музеєм. Чималий авторський доробок зберігається в музеї, та й не раз його твори прикрашали наші експозиції. У 1966 році художник закінчив Київський державний художній інститут (педагоги: К.Трохименко, В.Забашта). Дивував своєю багатогранністю: і живописець, і реставратор, і колекціонер. До чого лише не торкалася його рука!
Він відмінно розбирався в предметі, прекрасно знав історію мистецтва і фокусувався на головному для себе. Натюрморту присвятив свою творчість. Пастозно, в пластичній різноманітності, насолоджуючись процесом творення, він розкриває своє потаємне ставлення до предметного світу ...
О. ЄРЖИКОВСЬКИЙ, «ЧЕРВОНИЙ БАЛКОН»
Покоління...Часто ми замислюємося про час — він біжить-поспішає ... минає. Раптом виявляється, що світ змінюється, змінюються наші погляди на події та явища. Покоління 1960-х — багатолике. Роботи чотирьох митців, з різних життєвих та творчих періодів можна побачити на цій виставці, яка триватиме до 15 грудня.
