По коментарі ми звернулися в Київський літературно-меморіальний музей Булгакова на Андріївському узвозі. Там поки що нічого не чули про новий російський кінопроект, але були вражені визначенням «ялтинський період» у творчості автора. «У Ялті Булгаков був, але проїздом, — уніс корективи в повідомлення агентства Анатолій Кончаковський, директор музею. — Справді, Михайло Опанасович бував у Криму декілька разів у 20-ті роки, він гостював у домі Максиміліана Волошина в Коктебелі, який, познайомившись із «Білою гвардією», сказав, що Булгаков увійшов у російську літературу зі своїм першим твором, як свого часу Федір Достоєвський із його «Бідними людьми». Тому правомірніше казати все-таки про «коктебельський період» творчості письменника. У нас навіть свого часу вийшла книжка «Булгаков у Криму», де дослідники його творчості Геннадій Шалюгін, Володимир Навроцький та Юрій Віленський уважно дослідили всі таврійські маршрути Михайла Опанасовича. Хотілося б, щоб і ця праця стала в пригоді російським кінотворцям».
На увагу кінематографістів до життя і творчості письменника в останні два десятиріччя гріх скаржитися. Після остаточної реабілітації його імені у 80-х знайшлося багато бажаючих перекласти блискучу булгаковську прозу мовою кіно. І з різним успіхом. З-поміж кінокартин про самого Булгакова Анатолій Петрович особливо виокремив дві — і обидві київських авторів: Анатолія Сирих та Сергія Маслобойщикова (його «Від Булгакова» — тріумфатор останньої «Відкритої ночі»). Звичайно, охопити всю творчість в одній картині нереально, тому не дивно, що ця особистість продовжує магнетизувати — і кінематографістів також. І від нової роботи москвичів чекають нових відкриттів і знавці творчості Булгакова, і просто шанувальники письменника.
