Стверджувати, що те, що Лариса Івшина вестиме «Свободу слова» (ICTV) було для співробітників «Дня» секретом, було б неправильно. Але все-таки цікаво, як чужа команда буде працювати з нашим редактором. Рішення Миколи Княжицького пiти в депутати примусило багатьох переглянути свої плани. Серед цих «багатьох» виявилися не тільки «День» та ICTV, але й, наприклад, та ж Національна рада з питань телебачення і радіомовлення, членом якої є Микола.
Як у театрі, де заміна актора може змінити концепцію вистави, так і на телебаченні: появу нового ведучого, особливо якщо він як журналіст уже давно відбувся, не може не вплинути на саму програму. Минулої неділі було покладено початок цій зміні. Лариса Івшина була єдиною жінкою в студії — і від цього, здавалося, розмова була менш жорсткою, ніж звичайно. Хоч у цьому були «винні» чоловіки, які знаходилися в студії (крім Дмитра Кисельова і Миколи Княжицького — народний депутат Сергій Тігіпко та історик Юрій Шаповал), а ніяк не Лариса Олексіївна. Так, запропонована нею тема героїв Крут була «прочитана» журналістами каналу не тільки як проблема пам’яті, а й як проблема відповідальності еліти країни за долю молодого покоління. Доцільність саме такого ракурсу підтвердили й гості студії. У представленій каналом довідці Л. Івшиної глядачам нагадали до речі, що Лариса Олексіївна — не новачок на ТБ: була головним редактором ММЦ-СТБ, деякий час вела програму «Вікна-світ». Що відчулося і в нинішньому ефірі: її небагатослівність, виваженість оцінок працювала на програму.
До речі, М. Княжицький, який перетворився на очах у глядачів з ведучого в гостя програми, у новій якості був більш розкутим, ніж звичайно. Проте це було для нього гарною репетицією перед початком боротьби за свого виборця.
КОМЕНТАРI
Олександр БОГУЦЬКИЙ , генеральний директор ICTV:
— Ми хотіли, щоб разом з Дмитром вів програму український журналіст, і для нас було важливо, щоб це був журналіст вищого класу. За цими ознаками в Україні, з нашого погляду, кращого, ніж Лариса Івшина, немає. Ми раділи тому, що пані Лариса погодилася на нашу пропозицію. Вона дуже добре показала себе у першій передачі. Як керівник каналу я дуже задоволений. Але кожна наступна передача — це знову початок, тому що, починаючи вже з другої програми, глядачі кожного разу чекатимуть нового кроку вперед.
Микола КНЯЖИЦЬКИЙ , член Національної ради з питань ТБ і радіомовлення, автор і ведучий програми «Свобода слова» (ICTV):
— Мені хотілося б, щоб наша програма існувала й надалі, щоб у Лариси Івшиної все виходило. А для цього є всі передумови. У неї є серйозний досвід аналітичного журналіста, а, на жаль, в Україні дуже мало журналістів такого рівня, які можуть працювати в серйозних аналітичних програмах. Теми, що підіймаються у нашій програмі, співзвучні з тими, які підіймаються у «Дні», так що для Лариси Івшиної це буде близька за духом програма.
Дмитро КИСЕЛЬОВ , головний редактор інформаційного мовлення ICTV, автор і ведучий програми «Свобода слова», «Детально з Дмитром Кисельовим»:
— Мені здається, що програма має всі шанси піднятися на новий рівень як за формою, так і за змістом. Мені приємно, що Лариса Івшина буде в ній вагомим компонентом. Вона відома журналістка і, на відміну від багатьох колег, займається змістовною журналістикою, а не епатажною. Крім того, мені подобається, що з її появою у кадрі відновлюється й паритет статей. Нова ведуча — елегантна жінка, глядачі зможуть отримувати ще й суто естетичне задоволення від передачі. На відміну від м’якого, поступливо-пестливого стилю поведінки у житті в ролі ведучої Лариса Івшина виглядала більш енергійною, цілеспрямованою і менш куртуазною. Це був прекрасний старт. Історія з героями Крут (тему запропонувала Лариса Івшина) була дуже доречна, було проведено дуже важливі паралелі з подіями, що відбувалися в березні минулого року у Києві біля пам’ятника Шевченку, і безвідповідальністю наших політиків, які зловживають національним романтизмом.
Лариса IВШИНА , головний редактор газети «День»:
— Менi робили попередні телепропозиції. ICTV були наполегливішi від усіх. Я подумала i зважилася. По-перше, тому що це цiкаво. По-друге, тому що вважаю, що треба нарощувати для себе планку. Телевізійна журналістика, особливо прямий ефір — це ще один вимір для своїх можливостей. Так, у мене є досвід роботи на телебаченні, але не в прямому ефірі. Поліфонічність, яку він передбачає, і до якої ми прагнемо у себе в газеті, проводячи всілякі круглі столи, мені видалася привабливою для професійного вдосконалення. У той же час мій досвід підштовхує мене до пошуку проектів, де можна адекватно розповсюдити своє розуміння журналістики, суспільних проблем України, політики. Крім того, вважаю, що працювати у компанії, яка динамічно розвивається, корисно. І мені цікавий як професіонал сам Дмитро Кисельов. Щодо «Дня», то я не маю наміру залишати його. Сподіваюся, що ідей і проектів у мене вистачить і на газету, і на телепрограму. Чиї інтереси представляю? Думаю, що аудиторія каналу, як і «Дня», зацікавлена у підвищенні якостi розмов на суспільно важливі теми. Вона усвідомлює, що у нас не розібрано історичні й суспільні «завали» — там багато цінного. Ось інтереси такої аудиторії я спробую представляти. У рамках цієї програми я прагнутиму говорити про Україну та її інтереси, як я їх розумію.
