У стрімкому фестивальному вирі, що охопив Берлін, щедро прикрашений знаменитими ведмедями, численна публіка хвилеподібно переміщувалася з показу на показ, журналісти ловили кожне слово зірок на прес-конференціях, кіноринок напружено працював, залучаючи нових і старих баерів.
На тлі всього цього, вже 62-го за ліком «кіносплеску», вельми скромний, але не безликий, вигляд мав Український стенд, вперше представлений кіносвітові Державним агентством у справах кінематографії нашої країни, що делегував організаційні клопоти з його влаштування меткій команді «Артхаус Трафік».
Відсутність українських стрічок у фестивальній програмі не викликає подиву — лише півтора року тому держава кинула оком у бік кінематографу, поставивши перед собою завдання вдихнути життя в національну кіноіндустрію. (Про це «День» неодноразово вже писав у своїх матеріалах, присвячених стану нашого кіно сьогодні.) Кіносправа не миттєва, і розвиток її має відбуватися поступово, згідно з чіткою і тривалою програмою. Саме про наявність серйозної роботи і серйозних намірів покликана була розповісти програма роботи нашого стенда.
Відкриття його було присвячене презентації каталога «Ukrainіan Film Guide», який містив інформацію про все, що сталося у кіносвіті України за 2011 рік. У ньому йдеться про відзняті й ті, що ще в роботі, стрічки різних жанрів, продюсерські компанії, технічні можливості і всіх активних гравців у галузі кіно. Диск із нарізкою нових фільмів, зйомки яких ще тривають, теж привернув увагу тих, хто вже обізнаний або лише знайомиться з українським кіно. Певний подив викликало те, що каталогом значно більше зацікавилися іноземці, аніж наші громадяни. Можливо, річ у тім, що на фестивалі була представлена англійська його версія?.. Незабаром на всіх зацікавлених співвітчизників чекає й україномовний варіант.
Великий попит був на 1-й том німої української класики, що його презентував заступник гендиректора «Кінотеки» Іван Козленко. До нього увійшли 6 дисків, попарно вкладені в стильно оформлені планшети — відцифровані фільми Довженка і Тасина, Георгія Стобового і Кавалерідзе, Дзиги Вертова і Кауфмана. Кожна зі стрічок, окрім «рідного» звукоряду, супроводжується оригінальною музикою, спеціально написаною для реанімованих фільмів. До дисків додається докладний каталог, що розповідає про ці кінороботи та їх творців, а як приємний сюрприз до набору входять листівки, зроблені «за мотивам» афіш того часу. Дуже достойна робота, яка переносить нас до витоків нашого кіно, яким цілком можна пишатися.
Презентація фільмів, «Тойщопройшовкрізьвогонь» Михайла Іллєнка, що вже успішно вийшов у прокат і який представляв продюсер В. Філіпов, та майбутньої копродукції чотирьох країн — проекту «Параджанов», представленого Є. Фетисовою, розширює прокатну біографію вже існуючого і майбутнього фільмів.
Тут само, на стенді, були по-діловому представлені майбутні можливості новоствореної Асоціації кіновиробників України і оголошено новини, що чекають на гостей та учасників Ш Міжнародного Одеського кінофестивалю.
— Тепер, — сказала президент фестивалю Вікторія Тігіпко, — головний приз і 15 тисяч доларів вручатимуть глядачі. Їхня активність і симпатії вирішуватимуть долю переможця.
А щільність графіка ділових зустрічей голови Держагентства Катерини Копилової цілком могла змагатися з фестивальним графіком. Вже третя за ліком зустріч із виконавчим директором Ізраїльського кінофонду Катрієлем Шорі, дає надії на якнайшвидше написання кінцевого варіанта двостороннього договору. Грузини теж готові до тісної співпраці — про це йшлося під час консультацій з директором Національного кіноінституту Грузії Тамарою Татіашвілі. Є плани тристоронньої — Україна—Грузія—Вірменія, — підтримки молодих кінематографістів в галузі девелопменту і спільних тренінгів. Ця тема обговорювалася під час консультацій з директором програм Міжнародного Єреванського фестивалю «Золота абрикоса» Сусанною Арутюнян.
— Є всі підстави, — сказав під час зустрічі й представник Норвезького кіноінституту Івар Кен, — для розробки і втілення спільних проектів. У нас є спільна мета — дати старт молодим.
Географія представників кіноінституцій, яких цікавить Україна як майбутній партнер у виробництві копродукції, широка — від Франції та Естонії, до Польщі та Бельгії. З кожним із них велися переговори й консультації.
— Для України, — наголосила Катерина Копилова, — вельми важливо увійти до світової кіноспільноти на рівних. Ми проведемо глибокий аналіз всіх переговорів, створимо законодавчу базу, що сприятиме плідній співпраці. Це допоможе вписатися українському кіно у світовий контекст, а також дасть змогу колегам із зарубіжжя плідно й цивілізовано працювати в Україні.
