Наступного року Валентина Матюшенко закінчує навчання в аспірантурі Національної музичної академії імені Чайковського. Але її самостійний артистичний шлях уже розпочався. Більше того, про неї давно знають за межами України.
Коли студенткою третього курсу Валентина отримала премію на конкурсі імені Бюль-Бюля в Баку, це стало лише першим кроком її конкурсної епопеї. У травні минулого року вона вирішила спробувати себе на конкурсі імені Леоніда Собінова в Саратові. Собіновський конкурс — це «конкурс конкурсів», до участі в ньому допускаються лише ті, хто вже отримав звання лауреата на інших змаганнях. І цього разу їй усміхнулося щастя — із Саратова Валентина поїхала, знову ставши лауреатом. Юній співачці не властиве почуття самозаспокоєності. Тому в жовтні вона вирушила ще на один міжнародний форум вокалістів — в Марібор. У цьому словенському місті проходив четвертий міжнародний конкурс оперних співаків «Ондіна Отта». Конкурс названо на честь знаменитої словенської співачки, якій зараз уже майже 90 років. Так само як і в Саратові, чоловiчi i жіночі голоси оцінюються разом, і кожне з призових місць може бути віддане лише одній людині. Наша Валентина посіла в цьому конкурсі почесне друге місце. І ось, незважаючи на те, що співачка вже стільки разів ставала лауреатом, її все одно манять нові висоти. Таке здорове артистичне честолюбство — це чудова межа. Але дозволити собі стільки випробувань можуть тільки дуже обдаровані й працелюбні. До таких, без сумніву, належить і Валентина Матюшенко.
Саме тому в березні цього року вона поїхала на конкурс в Афіни. Та не просто на конкурс, а на великий творчий форум оперних співаків, що носить ім’я легендарної Марії Каллас. Загальновідомо, що програма цього конкурсу є однією з найскладніших: там необхідно виконувати більш як двадцять арій. І ось тепер Валентина знову почувається переможницею. Оскільки на цьому конкурсі вона отримала медаль і почесний диплом. Зауважимо, що серед обмеженої кількості дипломантів лише одному з них урочисто вручається така медаль. Тому Валентина по праву може називатися лауреатом, це ще одна її перемога. Так, у зв’язку із цим її чекають привабливі перспективи. Але якщо ви думаєте, що юна співачка збирається почивати на лаврах, ви помиляєтеся. На сцені столичної «Молодої опери» співачка виступала в партіях Марфи в «Царській нареченій» Римського-Корсакова та Віолетти в «Травіаті» Верді. Тепер вона мріє про партії Лючії, готує нові концертні програми.
Голос Валентини має дуже великий робочий діапазон. Це дозволяє їй виконувати найрізноманітніший репертуар, не заганяючи себе в «прокрустово ложе» розхожих визначень типу «колоратурне сопрано», «ліричне сопрано» й т.ін. Подібні обмеження — це не більш ніж звична для нас умовність. А у світовій практиці подібного жорсткого розподілу високих жіночих голосів не існує. Для голосу Валентини характерна вирівняність регістрів, теплота тембру, дуже гарне звучання, позбавлене надмірної тремоляції або «гойдання». Вона багато працює над текстами виконуваної музики, завжди співає мовою оригіналу. Спеціально займається німецькою мовою. А взагалі їй доводиться співати ледь чи не сімома різними мовами. Одним із безумовних авторитетів для Валентини є велика Елізабет Шварцкопф. Причому Валентина настільки сформувалася як особистість і як митець, що легко уникає сліпого шанування або, тим більше, копіювання цієї прекрасної співачки. Як співачка, Шварцкопф максимально відповідає смаку й вокальній школі Валентини та близька їй за міркуваннями естетичного порядку, а також — за репертуарними перевагами.
Валентина нерідко виступала із сольними концертами в Росії. А перший її сольний концерт в Києві відбувся в день народження — 17 листопада минулого року в приміщенні Андріївської церкви. Виступи Валентини Матюшенко в рамках проекту «Музичні вечори в Андріївській церкві», схоже, стають традицією. У травні вона показала свою нову блискучу програму, яка нарівні з віртуозними оперними аріями включала й перлини камерної вокальної лірики. А лише почнеться наступний сезон, Валентина знову виступить у цьому чудовому храмі. У вересні кияни почують ще одну її нову програму, що спеціально готується на початок концертного сезону й цілком складатиметься з камерних творів німецьких і французьких композиторів, що рідко виконуються. Не секрет, що Валентині іноді доводиться чути запитання: «А чи не надто ризиковано складати програму з витончених і мало відомих романсів, що виконуються іноземними мовами? Чи не краще задовольнятися популярними оперними аріями, що містять ефектні колоратурні пасажі, які вам даються з такою легкістю?» «Я твердо вирішила зламати сталі стереотипи!» — впевнено заявляє співачка. Вона незмінно ставиться до будь-якої аудиторії з повною довірою. На її концертах можна зустріти й осіб вищого дипломатичного рангу, й рядових столичних меломанів. До будь-якої аудиторії співачка звертається з відкритою душею й щирим прагненням поділитися своїми відкриттями, своїм розумінням і «проживанням» музики. І немає сумніву — її творча енергія, працьовитість і обдарованість неодмінно дозволять їй здійснити цей переворот і стати законодавицею «концертної моди». Так, у Валентини справжній оперний голос, і навчена вона у бездоганних традиціях європейської вокальної школи. Але, крім цього, один iз її принципів — постійна пропаганда найкращих зразків камерного вокального репертуару. Цей же принцип завжди був творчим кредо педагога Валентини — професора Національної музичної академії України, заслуженої артистки України Галини Станіславівни Сухорукової. До речі, в останній день весни Валентина успішно виступила у великому концерті, присвяченому ювілею свого педагога.
Уже зараз репертуар Валентини Матюшенко прикрашають багато творів Гуго Вольфа, Ріхарда Штрауса й багатьох інших композиторів, чиї імена, м’яко кажучи, нечасто зустрінеш на столичних афішах. Навіть серед пісень Шуберта вона зуміла знайти цілу низку незаслужено забутих шедеврів, які здобувають нове життя на її концертах. Серед подібних «родзинок» її репертуару — і романс Лео Деліба «Хризантема», що звучить дуже рідко. Ноти цього твору були спеціально привезені з Парижа, і тепер ця мініатюра, напевно, вперше зазвучить у Києві.
Співачка скромна й не схильна багато говорити про свої плани. Вона знає одне — й сьогодні, й завтра, й завжди вона знов і знов приходитиме в клас, звичним рухом розгортатиме ноти й самозабутньо пориватиметься в безкрайнє, солодке й п’янке Царство Музики.
