Ця стрічка — біографічна драма про бандита Жака Рене Месріна. У Франції, США та Канаді 60—70-х влада вважала його найнебезпечнішим злочинцем, а народ — новим Робін Гудом. Кращого виконавця на головну роль, аніж європейська кінозірка Венсан Кассель, годі було знайти, зазначають izvestia.ru. Це підтвердив міжнародний кінофестиваль у Токіо, де актор переміг у номінації «Краща чоловіча роль».
— Ваш герой Жак Месрін любив ризик більше, ніж гроші. Наскільки це близьке вам?
— Що стосується ризику, багато трюків я виконую сам. Адже вони виглядають на екрані небезпечними завдяки майстерності оператора й монтажера. Щодо грошей... Хороші гонорари дозволяють почуватися вільно. Але взагалі я намагаюся зніматися не так часто. Не більше одного фільму на рік.
— Минулий рік явно був винятком із ваших правил.
— Так. Я зіграв російського бандита Кирила у Девіда Кроненберга у фільмі «Розпуста на експорт», у Жан-Жака Анно був сатиром у «Мільйоні років до нашої ери-2» та знімався в дилогії «Ворог держави № 1». Кінобіографія Жака Месріна — перший у моєму житті фільм, зйомки якого тривали так довго. Ми почали у травні 2007 р., а закінчили в січні 2008. Довелося поїздити світом — адже Месрін жив не лише у Франції, але й у Канаді, Сполучених Штатах, Іспанії, Великій Британії й Алжирі. Я потребував хорошого відпочинку, коли все скінчилося. А режисер працював над проектом узагалі чотири роки.
— Чи означають ваші слова те, що, спробувавши себе в кінорежисурі 1997 року, більше не захочете знімати кіно?
— Я не хочу, щоб моє життя залежало від знімального майданчика. Мені подобається жити в сім’ї, спілкуватися з друзями. Після закінчення зйомок «Ворога держави № 1» ми чудово провели час у Бразилії.
— Чому саме там?
— Туди папараці не дістаються.
— Напевно, крім трюків, ви зіткнулися і з іншими труднощами під час зйомок?
— Як ви вгадали? Була одна проблема. Мені довелося погладшати на 20 кілограмів. Месрін під кінець життя став товстуном. Тому весь фільм ми знімали навпаки, з кінця. В останні знімальні дні я був знову худим і міг зіграти 25-річного Месріна. Звісно, все відбувалося під наглядом лікаря, але дуже вже неприємно було їсти жирну їжу.
— Чим вас так зацікавив гангстер Месрін?
— У Франції він довгий час сприймався як Робін Гуд. Його життя було оточене міфами, які він сам і створював. Мені було важливо, щоб образ Месріна не виглядав романтичним. Дуже багато в його біографії справ, які не можуть викликати захоплення. Але ми знімали не документальне кіно, тому елементи художньої вигадки, я вважаю, допустимі.
— Ви вважаєте свого персонажа розумним? Епізод із його спробою звільнити з канадської в’язниці своїх колишніх сусідів по камері виглядає дуже наївним.
— Саме так він описав свою спробу влаштувати втечу своїм друзям. Під’їхав на авто і влаштував перестрілку. Просто технічне забезпечення відповідало тим часам. Якби він міг використати вертоліт, то так і зробив би. І все ж, мені здається, він був розумним і дуже відважним. Просто багато що сприймав імпульсивно і тоді виглядав божевільним, який робить безглузді вчинки.
— Сценарій грунтується на автобіографії самого Месріна, написаній у в’язниці. Він справді не соромлячись описав, що при свідках бив свою жінку ногами? У фільмі це виглядає дуже жахливо...
— Так, цей епізод описаний самим Месріном. Він створював себе, та не виправдовував своїх учинків. Зізнався, що був расистом, що бив свою жінк у й тому втратив її — вона втекла на свою батьківщину, в Іспанію... Розумієте, він створив у своїй книжці образ міфічного гангстера і став у Франції легендою. Месрін випередив час — адже папараці сьогодні полюють лише за негативними моментами. І культовість нинішніх зірок визначається обсягом негативу.
— Можливо, у другому глядач побачить вашу жінку — Моніку Беллуччі?
— У багатьох фільмах я працював разом із Монікою, однак зараз ми маємо дитину, Деву, тому ми вирішили планувати свою зайнятість так, щоб наша дівчинка не росла тільки під наглядом нянь. Коли я знімаюся, дочкою займається Моніка. Коли їй треба на знімальний майданчик — із дитиною лишаюся я. Деві вже чотири роки, і щодня спостерігати, як вона дорослішає, — захоплююче і пізнавальне заняття. Вона виховує нас із Монікою...
