Бути щасливим — мрія кожної людини. Щоправда, перебування в стані постійної ейфорії, швидше, ознака психічного захворювання, але, враховуючи кількість стресів, що ми переживаємо, подібне переважній більшості наших співгромадян явно не загрожує. А чи можна цілеспрямовано примусити себе бути щасливішим? Наука вважає, що можна спробувати.
Відчуття щастя прямо залежить від наших емоцій, і в кожного вони свої. Хтось щасливий від вдалої покупки, а комусь подавай високоінтелектуальне спілкування, зазначає pravda.ru. Проте негативні емоції усі ми сприймаємо однаково, а значить і відчуття нещастя в нас також схожі. Природа створила негативні емоції для того, щоб дозволити людині правильно оцінювати ситуацію зовнішнього середовища. Емоції — це спосіб, яким наш організм повідомляє про те, в якій життєвій ситуації ми перебуваємо.
Якщо ми відчуваємо позитивні емоції, значить, у нас все гаразд і зовнішня ситуація повною мірою відповідає нашим потребам, якщо ж емоції негативні, то значить, наші потреби обмежують! Настрій (хороший або поганий) — це своєрідний барометр внутрішньої емоційної погоди, щоб ми розуміли, як діяти далі.
Звідси випливає, що ми можемо зробити себе щасливими самі — змінивши відношення до ситуації. Мозок можна «натренувати» на щастя, і цьому цілком відповідає лозунг — «Хочеш бути щасливим — будь ним».
Ось що говорить співробітник НДІ мозку РАМН Дмитро Самсонов: «Основний чинник, що робить людей нещасними, — це стрес. Якщо людина, виходячи зі свого колишнього досвіду, реагує на стресову ситуацію негативно, фіксується на негативних емоціях, то вона тим самим закріплює в мозку своє негативне сприйняття світу. Ресурси його мозку виснажуються, а це призводить до зниження настрою, бадьорості, активності, й у кінцевому підсумку може призвести до відчуття стану повного нещастя — депресії.
Уникнути стресу неможливо, та й не потрібно цього робити, оскільки саме короткочасні стреси зміцнюють нашу нервову систему. Тому стресів потрібно не уникати, а нейтралізувати їхній вплив на нас. Один із методів — використання спеціальних антиоксидантів, здатних проникати в мозок і накопичувати «гормони щастя». Це непросто, потрібен постійний контроль, щоб не підірвати природні механізми захисту.
Деякі йдуть шляхом придушення негативних емоцій, які обов’язково виникатимуть у відповідь на негативні ситуації, це неправильно, бо ситуація «хорошої «міни» при поганій грі» здатна викликати розвиток внутрішніх захворювань. Так, наприклад, придушення смутку може призвести до порушення роботи бронхо-легеневої системи, придушення тривоги — роботи шлунково-кишкового тракту, придушення гніву — до порушення роботи жовчного пузиря, печінки.
Важливо не відхрещуватися від стресу, а переусвідомити ситуацію, знайти в ній те, що дозволить вам сказати собі: «Прикрість цю ми переживемо». Ще краще навчитися «добувати» позитивні емоції з усього навколишнього (хобі, медитації, секс, фізичне навантаження). Кожний із цих способів може допомогти, але який саме допоможе конкретно вам, визначається тільки емпіричним шляхом проб і помилок.
Багато кому здається, що найпростіший та найдійовіший спосіб релаксації — вживання алкоголю або іншої «хімії». Але регулярно «відключаючись», щасливим не станеш. Алкоголь не лише призводить до залежності, але при надмірному вживанні завжди руйнує головний мозок, збільшує загибель нейронів і приводить до прискорення процесів старіння.
Рекомендоване при стресі фізичне навантаження, безсумнівно, хороше, але тут потрібна міра, оскільки при передозуванні фізичної праці відбувається гіперстимуляція головного мозку, що може призвести до депресії. Якщо говорити про вплив кохання та сексу на розслаблення, то секс, що здійснюється «поспіхом», «як-небудь», як обов’язкове небажане «виконання подружнього обов’язку», служить лише додатковим джерелом стресу й напруги. Тобто секс сам по собі не є надійним методом досягнення щастя.
Мета зняття напруження полягає в тому, щоб дати мозку передихнути, перемкнутися на інший вид діяльності. Рецептів немало, але потрібно знайти те, що гріло б саме вас, незалежно від того, романтик ви чи раціоналіст?
