Проект присвячений 50-річчю першого польоту людини в космос, яке відзначатимуть 12 квітня. Тож у програмі Тижня не лише виставка робіт сучасних українських та іноземних художників, а й експозиція космотехнічних артефактів, кінопрограма, мистецький і науково-популярний лекторій, дитяча програма.
Зокрема, серед 130 учасників проекту — відомий польський художник Павел Альтхамер із відео «Астронавт-2», яке раніше було показано на знаменитій виставці «Документа» в Касселі. Німецький гурт Roсhus Aust/Re-Load Futura із Німеччини презентував візуальний концерт-перформанс, присвячений 108-хвилинному перебуванню в невагомості під час першого польоту Гагаріна. Київський глядач уперше побачив фото відомої іспанської художниці Алісії Фраміс «Загублений космонавт» та відеоінсталяцію британського гурту Semiсоnductor «Чорний дощ». Одна з центральних робіт художньої експозиції — скульптура «Космонавт» Олега Кулика. Чималу увагу привернула кінетична скульптура Анатолія Слойка «Махатмаплан». Олексій Сай збудував 25-метровий світловий тунель-інсталяцію «Time to say good-bye!», в якій може опинитися кожен із глядачів.
Серед іншого, було презентовано раніше невідому графіку та живописну роботу Олександра Гнилицького «Космічний суп», фото, відео та живописні роботи Арсена Савадова, Сергія Браткова, Олександра Ройтбурда, Іллі Чічкана, Ігоря Гусєва, Сергія Зарви, Колодія, Дмитра Дульфана, Кирила Проценка, Іллі Ісупова, Жанни Кадирової, Нікіти Кадана, Лади Наконечної та менш відомих художників.
Однією зі складових проекту є розділ документальної космічної картографії — зокрема, так само вперше в Києві презентовані супутникові зйомки галактик, офіційно надані для виставки американською космічної агенцією NASA, і фотознімки, зроблені у відкритому космосі російським льотчиком-космонавтом Юрієм Лончаковим. До експозиції увійшли також унікальні експонати з космічних музеїв, надані за сприяння Національного космічного агентства України. Крім численних макетів супутників, апаратів і «космічної їжі», глядач побачив магнітофон, що перебував із Юрієм Гагаріним під час першого польоту, — саме з його запису світ почув славнозвісні слова: «Ну все, поїхали!».
З учорашнього дня свою роботу розпочав кінолекторій, у якому буде презентовано понад 50 кінопоказів. Зокрема, відбудуться прем’єри художнього фільму про Гагаріна «108 хвилин» (режисер Бата Недич) та біографічної стрічки «Федір Тетянич Фрипулья» (режисер С. Феофілактов).
На завершення «Космічної Одіссеї 2011» планується концерт електронного гурту АERONAUTICA, що передує великому туру проекту за участю Іллі Лагутенка «Космічний рейс». Лейтмотивом програми проекту є саундтрек до однойменного першого радянського науково-популярного фільму 1935 року.
Як завжди в «Арсеналі», виставка є масштабною: без перебільшень грандіозний простір приміщень потребує заповнення. Однак, здається, цього разу кількісні показники дещо зашкодили якості. Експозиція обтяжена масою робіт, багато з яких або не мають стосунку до заявленої теми, або є цілковито епігонськими і нецікавими. До болю впізнавані київські постмодерністи намалювали по суті однакові, часто-густо кон’юнктурні полотна без жодного відчуття теми. Інколи трапляються принаймні дотепні роботи: серія коміксоподібних картин про Гагаріна як такого собі Бетмена, який бореться зі злом в усьому світі, кобзар у скафандрі («Дума про Стенлі Кубрика») чи двійко астронавтів «Над прірвою в житі» (причому астронавти сфотографовані, а жито справжнє). Однак у деяких учасників доволі сумнівне почуття гумору помножене ще й на відверте епігонство у прийомах, темах чи стилі.
Знахідка організаторів — якраз речі, що мають безпосередній стосунок до космонавтики. Фото з автографами радянських космонавтів, прилади для космічних польотів, хай і старі, 1960—1970-х років, — заворожували як артефакти минулої епохи або навіть просто як частини захопливої мистецької інсталяції. Технологія проявилася як мистецтво в «Чорному дощі» — відеоінсталяції, на якій зйомка сонячного вітру перетворена на повну темної сили картину метафізичного розмаху. Так само, на рівні артефакту, одним з найцікавіших є куточок, присвячений згаданому вище Фріпульї — столичному митцеві-аутсайдеру, котрий будував із підручних матеріалів кумедні «зорельоти» просто на Андріївському узвозі, носив химерні вбрання й головним поняттям своєї філософії проголошував «нескінченність».
Безумовно, «Космічна одіссея» — один із найцікавіших проектів цьогорічного сезону. Сполучення наукового та мистецького, гуманітарного і технологічного абсолютно не освоєне вітчизняними кураторами, тож представлене в «Арсеналі» складно переоцінити. Залишається тільки сподіватися, що подібні акції відбуватимуться й у майбутньому, з використанням уже набутого досвіду добору та організації.
